Соціокультурний аналіз театрально-мистецького життя України періоду Другої світової війни. Діяльність провідних оперних театрів країни. Політика радянського та нацистського керівництва стосовно репертуару та кадрів театру. Контроль концертної діяльності.
Аннотация к работе
Українське оперне мистецтво в роки Другої світової війни (1939-1945рр.)Період Другої світової війни визначається як надзвичайно складний і суперечливий в розвитку культури України. У якійсь мірі цю прогалину вдалося заповнити використовуючи періодичні видання, афіші, програми, буклети, які зберігаються в різних театрах та музеях країни [1, с. У 1940 р. до сімї балетних театрів України приєднався і Львівський, який довгий час був одним з найбільш активних творців національних вистав, де класичний і народний танці органічно поєднувалися в самобутніх хореографічних візерунках, даючи прекрасні зразки української балетної лексики й якісно нових пластичних форм [4]. З одного боку, театр показував високу професійність. Трагічна доля спіткала диригента Якова Мунда, режисера Олександра Лейна, професора Йосипа Коффелера, багатьох артистів оркестру, працівників адміністрації театру.