Висвітлення питань правового статусу Укрбюро Інтерполу. Аналіз його нормативно-правової бази та кадрового складу. Зазначення необхідності удосконалення форм і засобів взаємодії органів кримінальної поліції країн-співробітників в рамках Інтерполу.
Аннотация к работе
Українське бюро Інтерполу як інституція протидії транснаціональній злочинності: правовий аспектОдночасно автором зроблено спробу визначити чинники, що обумовили фундацію Укрбюро Інтерполу, проведено аналіз нормотворчого процесу в реалізації розбудови цієї структури. Одним із таких органів, який на міжнародному рівні координує роботу правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю, в тому числі й з її транснаціональними проявами є Інтерпол , куди входить Україна з 1992 року. В той же час діяльність правоохоронних органів України і, зокрема Укрбюро Інтерполу, з міжнародного розшуку злочинців здійснюється в рамках Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу і має тенденцію до поліпшення цієї співпраці . З вступом України до Інтерполу 25 березня року Кабінет Міністрів України Постановою № 220 затвердив Положення про Національне центральне бюро Інтерполу [11], у якому зазначено, що Національне центральне бюро Інтерполу (Укрбюро Інтерполу) представляє Україну в Міжнародній організації кримінальної поліції - Інтерполу та є центром координації взаємодії правоохоронних органів країни із компетентними органами зарубіжних держав щодо ведення боротьби зі злочинністю транснаціонального характеру або такої , що виходить за межі країни. Укрбюро Інтерполу при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з правоохоронними органами, центральними і місцевими органами державної влади України, керівними органами і структурними підрозділами Інтерполу, правоохоронними органами зарубіжних держав, отримує інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади України з питань, які входять до його компетенції, та за принципом взаємності надає їм отриману в межах компетенції Інтерполу необхідну інформацію .Утворення Укрбюро Інтерполу засвідчило якісно новий поступ нашої держави в здійсненні міжнародної протидії організованій злочинності. Відсутнє точне визначення міжнародного розшуку, що не сприяє усвідомленню співробітниками НЦБІУ своєї ролі у цьому процесі. На часі є необхідність в виправленні правових прогалин в українському законодавстві в частині використання доказів, отриманих на території нашої держави (в тому числі з допомогою працівників НЦБ Інтерполу), що заважає механізму конструктивного міжнародного співробітництва. На нашу думку, важливо призначати виконавцями працівників, які володіють необхідною кваліфікацією, компетенцією та належною інформацією, з досконалим знанням однієї з іноземних мов. Розглянуті питання свідчать, що практичне значення міжнародного співробітництва України в галузі боротьби з кримінальними злочинами набуло національного характеру.