Передумови і чинники, що сприяли розвитку української загальноосвітньої середньої школи в 1917-1920 рр. Роль громадських організацій у розробці концептуальних підходів до формування середньої школи. Здобутки української школи в період визвольних змагань.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук УКРАЇНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ СЕРЕДНЯ ШКОЛА В ПЕРІОД ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ (1917-1920 РР.)Робота виконана на кафедрі історії України Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України НАН України (м.Київ) завідувач відділу історії культури українського народу Реєнт Олександр Петрович, Інститут історії України НАН України (м.Київ), заступник директора - доктор історичних наук, професор Захист відбудеться 21.06.2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 по захисту дисертацій у Запорізькому державному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 69600, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 66, корп.V, ауд.326.Науково-історичний аспект актуальності досліджуваної проблеми повязаний з важливими завданнями історичної науки: розкриттям конкретних шляхів та форм становлення та розвитку національної системи освіти і її структурної ланки - української загальноосвітньої середньої школи у 1917-1920 рр. Розробка даного аспекту визначається необхідністю подолання ідеологічних упереджень та штампів, що склались в історичній науці в радянські часи. Нові архівні документи, які стали доступними останнім часом, дають змогу переосмислити процес перебудови освіти та по новому розкрити питання розвитку української загальноосвітньої середньої школи в 1917-1920 рр. Робота виконувалася в рамках підрозділу теми “Розвиток освіти в Україні в ХХ ст.”, яка розробляється кафедрою історії України. Предметом дослідження являється процес становлення й розвитку української загальноосвітньої середньої школи в період визвольних змагань 1917-1920 рр., діяльність українських національних урядів, громадських організацій у цій сфері. Основними методами дослідження стали: порівняльно-історичний (використовувався при розгляді та характеристиці дій урядів УЦР, Гетьманату, Директорії в освітній галузі); емпіричного аналізу (для накопичення та аналізу конкретних фактів з різних аспектів досліджуваної теми); систематизації (для логічної побудови викладу та впорядкування фактичного матеріалу); обєктивності (покладений в основу визначення вкладу українських урядів та громадських організацій у справу відродження та розбудови української середньої загальноосвітньої школи); статистичний (для визначення темпів зростання кількості українських загальноосвітніх середніх шкіл); аналітичний (покладений в основу аналізу конкретних історичних подій).Кількість історіографічних праць, присвячених дослідженню процесу становлення системи освіти в Україні у 1917-1920 рр. досить значна, однак науково-літературна база, що висвітлює дану проблему, відрізняється різноманітними ідеологічними підходами в тлумаченні розвитку освіти цього періоду. Винятком є книга колишнього комісара народної освіти Київської губернії та директора видавничого відділу Міністерства народної освіти УНР С.Постернака “Із історії освітнього руху на Україні за часів революції 1917-1919 рр.”, де шостий розділ присвячено історії середньої школи в Україні. Слід відзначити, що обмеженість доступу цих авторів до користування широким спектром архівних джерел не давало змоги всебічно висвітлювати питання розвитку освіти в Україні. Національні підходи до навчання й виховання в українських середніх школах оголошувались дрібнобуржуазними й підлягали критиці. Найбільша увага, як правило, приділялась діяльності національних урядів в освітній галузі, реформуванню управління освітою, розробці проекту реформи системи освіти взагалі.