Розвиток преси українських збройних формувань і військових організацій 1920-1921 р. Шляхи згортання системи українських військових часописів, чинники цього процесу. Документи, які розкривають особливості трансформування системи військової преси 1917 р.
Аннотация к работе
Українська військова преса 1920-1921 років: ретроспективний аналізТруднощі, з якими зіткнулися Армія УНР та УГА наприкінці 1919 року (нищівні поразки, непорозуміння між керівництвом армій, зокрема між Є.Петрушевичем та С.Петлюрою, брак боєприпасів і продовольства, втрати в боях та через епідемію тифу тощо) негативно вплинули і на систему інформаційно-пропагандистського забезпечення війська, що, в свою чергу, поглиблювало кризу духу вояків, а отже і їхню боєздатність. Коли польський уряд 18 жовтня 1920р. підписав перемиря з радянською владою, Армія УНР в числі 23 000 бійців сама продовжувала боротьбу проти більшовицьких військ до 21 жовтня 1920р., однак під тиском переважаючих сил змушена була перейти Збруч на територію польської держави, де була інтернована у таборах[9,с.249]. В українському уряді в екзилі продовжувало діяльність Міністерство преси і пропаганди, в якому функціонував відділ преси, одним із завдань якого було через таборову періодику підтримувати бойовий дух військовослужбовців з метою готовності до майбутньої боротьби за Україну. Зокрема, в Інструкції Департаменту пропаганди, затвердженій 1 лютого 1921 року Міністерством преси й пропаганди, в розділі для преси у параграфі 11 сказано, що «відділ преси обєднує спільною ідеєю всі таборові часописи і контролює, і інструктує», а в параграфі 12 записано зобовязання, що відділ преси подає в ці таборові часописи «не менше однієї статті по біжучому питанню на тиждень»[23,арк.24зв.]. Розуміння важливості для історії часів боротьби за незалежну Українську Народну Республіку, значення зафіксованого на папері досвіду для розвитку подальшої боротьби, виховання наступних поколінь на прикладах життя борців за незалежність України сприяло тому, що у 1920 році Міністерство преси і пропаганди подало звернення до керівництва УНР: «Прошу Вас про негайне видання наказу Військовому міністерству, як і по українській армії про те, що Міністерство преси й пропаганди збирає всі документи і матеріали, які характеризують боротьбу проти війська більшовиків на протязі останніх років, особисті спогади або вражіння старшин і козаків з сфери військового життя, біографії військових начальників, як вірші і оповідання, що характеризують життя нашого війська і його бойову працю.