Залучення якомога більшої кількості джерел як необхідна умова для об’єктивного вивчення, переосмислення й неупередженого відтворення історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради. Дослідження видань урядового характеру та періодичної преси.
Аннотация к работе
Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"Не зважаючи на свій потенціал та ту обставину, що у вітчизняному джерелознавстві накопичено певний досвід опрацювання преси в якості джерела з історії міжнародних відносин [1], питання про інформаційні можливості української преси як джерела з історії українсько-німецьких відносин доби Центральної Ради досі залишалося поза увагою дослідників. Зважаючи на досліджувану проблему, проаналізуємо джерельний потенціал та значення урядової періодичної преси на прикладі видань "Вістник Ради Народних Міністрів УНР" - офіційного органу уряду УНР, який на початку 1918 р. замінив "Вістник Генерального Секретаріату УНР", та "Вістей закордонної преси", що видавалися відділом закордонних інформацій у складі прес-бюро Департаменту державного видавництва Міністерства Генерального Писаря УНР. Аналіз змісту "Вістнику Ради Народних Міністрів УНР" за лютий-травень 1918 р. засвідчив, що на його сторінках друкувалися головним чином офіційні документи з історії українсько-німецьких відносин: тексти угод, протоколів і договорів, укладених між УНР та державами Четверного союзу, урядові повідомлення, звернення, телеграми, накази по окремих міністерствах, які так чи інакше були повязані із перебуванням на території України австро-німецьких військ. Можна припустити, що метою публікації було офіційне повідомлення населення держави про підписання мирного договору та пояснення німецької військової присутності, бо на той час, друковані видання були майже єдиним масовим засобом передачі інформації. Так, наприклад, в номері від 3-го квітня 1918 р. опубліковано повідомлення з Відня під назвою "Перші товари з України", згідно з яким з України було привезено: "… 7 вагонів стручкових плодів (гороху, фасоли, боби і т.п.), 17 вагонів цибулі, 1 вагон мила, 22 вагони олію, 1 вагон яєць, 1 вагон мазі до возів, 2 вагони обручів на автомобільні колеса, 15 вагонів порожних мишків; до Бродів три вагони крупи і рису (отрубів)" [8, арк.9].