Формування музичних осередків Гетьманщини, їх кадровий склад. Роль єпархіальних архієреїв у розвитку музичної освіти на Чернігівщині і Лівобережній Україні. Підготовка учителів співів, виконавців, регентів та композиторів для всіх українських земель.
Аннотация к работе
Українська церковна еліта у формуванні музичних осередків при духовних навчальних закладах ГетьманщиниПровідним з них була Києво-Могилянська академія, яка упродовж тривалого часу була головною «кузнею кадрів» українських співаків, учителів співів, регентів та композиторів для всіх українських земель. The organizers of the musical life at the Academy were first of all its rectors, who opened the music classes, organized student choirs and wrote musical works for them. Він втілював у життя думку про те, що спів і музика є важливими важелями естетичного виховання, та доклав чимало зусиль, щоб навчити учнів і півчих правильному церковному співові, викорінювати так звану хомонію - розтягування слів за рахунок додавання до них голосних на шкоду мелодії [5, с. За часів його керівництва Академією у середині XVII ст. в Академії було організовано студентський хор, згодом відкрито клас нотного співу та інструментальної музики. Так, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Лазар Баранович (1657-1693), поет і письменник, як йшлося вище, особисто любив музику і ще в київський період своєї діяльності створив при Київському Братському монастирі церковний хор і хорову школу.