Українська термінологія землеустрою та кадастру - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРоботу виконано у відділі наукової термінології Інституту української мови НАН України. Захист відбудеться “_01_” липня 2008 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 Інституту української мови НАН України за адресою: 01001, м. Проаналізовано основні тенденції в розвитку терміносистеми землеустрою та кадастру на сучасному етапі, продуктивні шляхи та способи поповнення системи термінологічних найменувань, зокрема абревіацію, основоскладання, композицію тощо. Ключові слова: українська термінологія землеустрою та кадастру, лексико-семантичні явища, тематична класифікація термінів, способи творення терміноодиниць, словотвірна модель. землеустрій кадастр термінологія Проанализированы продуктивные пути и способы пополнения системы терминологических наименований, среди которых особо выделяются такие: 1) метафоризация и метонимизация (ресурс вторичной номинации); 2) на каждом из синхронных срезов одним из продуктивных путей формирования системы терминов является заимствование иноязычного лексического материала; 3) в современной украинской терминосистеме землеустройства и кадастра важное место занимают термины-композиты; 4) активным способом образования современных терминов землеустроительной отрасли является синтаксический, презентующий возникновение терминологических словосочетаний.Стратегія земельної реформи сучасності концентрується на розвязанні проблем розвитку відносин власності на землю, формуванні цивілізованого ринку землі, розвитку іпотечного кредитування, вдосконаленні системи земельних платежів, підвищенні ефективності державного управління земельними ресурсами. Сформувавшись у надрах лінгвістики ХХ століття, термінознавство збагатилося низкою праць, у яких автори на теоретичному і практичному рівні намагалися розвязати проблему виділення терміна як особливого номінативного знака (Вюстер Е., Лотте Д.С., Капанадзе Л.А.), випрацювання наукових основ уніфікації, кодифікації та стандартизації терміносистем (Канделакі Т.Л., Крижанівська А.В.), визначення специфічних особливостей семантики, морфології та словотворення як науково-технічної термінології загалом (Дяков А.С., Кияк Т.Р., Кочан І.М., Куделько З.Б., Наконечна Г.В., Пілецький В.І., Симоненко Л.О.), так і окремих її терміносистем. Протягом усього періоду свого розвитку українська термінологія землеустрою та кадастру (далі - УТЗК) синтезувала знання різних природничих і суспільних наук, відбиваючи зовнішні звязки між науковими дисциплінами відповідно до особливостей землевпорядної справи, адже для розвитку науки природним є шлях еволюції, якому притаманні дві протилежні та взаємопроникні тенденції: з одного боку, активні інтеграційні процеси, а з іншого - диференціація та спеціалізація окремих галузей. Чинний Земельний кодекс України так визначає зміст понять ‘землеустрій’ та ‘державний земельний кадастр’: землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, субєктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (ЗКУ, гл. Українська термінологія землеустрою та кадастру перебуває у безперервній динаміці, а процеси, що відбуваються в системотворенні землевпорядних і кадастрових одиниць, вимагають усебічного дослідження.З огляду на семантику проаналізованих термінів та їх функціональне призначення у складі досліджуваної термінології виділено такі тематичні групи: назви дій, процесів та операцій, повязаних із землевпорядкуванням і кадастром земельних ресурсів (паспортизація земель сільськогосподарського призначення, вапнування ґрунтів, диференційоване використання земель), назви способів, режимів та методів виконання дій і процесів (внутрішньогосподарські земельні перетворення, плантажна оранка, правовий режим земель), найменування машин, механізмів, пристроїв, пристосувань, знарядь праці та деталей, а також вимірювальних приладів (теодоліт, екер, екліметр, нівелір, профілограф), назви властивостей, якостей предметів, явищ, процесів та назви станів (аридність, теплоємність, температура, виснаженість ґрунту), назви явищ, геологічних та географічних понять, повязаних із землевпорядною справою (яр, плато, бар, басейн, болото), назви величин (таксон, ступінь еродованості ґрунтів, потужність ґрунту, окисно-відновний потенціал ґрунту), назви професій і спеціальностей (землевпорядник, інженер-землевпорядник, землемір), назви наук, їх розділів та галузей промисловості, повязаних із землевпорядною справою (геологія, геодезія, географія, ґрунтознавство), назви одиниць вимірювання (ар, гектар, сотка, десятина), назви видів документації, креслень, схем (план, класифікатор видів цільового призначення землі, єдина кадастрова інформаційно-документальна база).