Обґрунтована необхідність залучення біографічного матеріалу для уведення в історію українського гуманітарного дискурсу імен представників педагогічного Відродження України. Діяльність представників педагогічного компендіуму часів України XIV-XV ст.
Аннотация к работе
Українська історична думка в системах нотацій і агіографій освітян епохи ВідродженняУ статті обґрунтована необхідність залучення біографічного матеріалу для уведення в історію українського гуманітарного дискурсу імен представників педагогічного Відродження України (XIV-XV) - просвітителів, які презентують Україну світові. Узагальнюється в такому випадку не тільки результат виявлення понять "доля", "життєвий шлях", "модель світу", "зовнішня і внутрішня детермінація", а також "власне середовище", "субєктивна картина життєвого світу", але й моменти взаємозвязку дії всіх понять у життєписі персоналій освітян. The concepts of "destiny", "life path", "model of the world", "external and internal determination" are generalized. Визнаючи будь-які артефакти людської творчості культурно-історичними феноменами, ми вважаємо за необхідне подальшу розробку методологічно узгодженої концепції нової предметної галузі - історіографії розвитку людини на засадах евристичного потенціалу культурно-історичного підходу застосування якого дозволяє структурувати життя людини та включити до історіографічного дискурсу патерн життєпису за допомогою якого можливе вивчення особистості в контексті її життя. Флієра "Культурологія для культурологів", що в цілому розглядається як мані-фестна з точки зору концептуалізації історіографічного знання, міститься розділ, який спеціально присвячений тезаурусу культурології і в якому поняття "життєвий шлях" немає, натомість життя людини експлікується за допомогою категорій, певним чином повязаних із проблемою життєвого шляху людини, насамперед з поняттям "способу життя", яке тлумачиться як характеристика культури [21, с.