Контраверсійність відображення істориками організаційного становлення та розвитку українського й польського національних рухів у Галичині за доби "Весни народів". Проблеми етнонаціональної ідентичності і національно-політичних орієнтацій українців.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Робота виконана на кафедрі історіографії і джерелознавства Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаАктуальність теми дослідження визначається науково-теоретичними та національно-політичними чинниками, оскільки осмислення феномену “Весни народів” 1848 року в Галичині в українській історичній та суспільній думці триває близько півтора століття. Мета дисертації полягає в комплексному аналізі основного доробку українських істориків щодо вивчення “Весни народів” 1848 р. у Галичині, в зясуванні їхніх здобутків, вузьких місць, дискусійних проблем та перспектив подальшого дослідження. Реалізація цієї мети передбачає розвязання таких основних завдань: - виявити, систематизувати, класифікувати основні групи історіографічних джерел з історії “Весни народів” 1848 р. у Галичині та зясувати повноту й обєктивність їх інформативних можливостей; проаналізувати теоретико-методологічні підходи і дискусійні положення у вивченні ролі та місця “Весни народів” 1848 року в українському національному відродженні XIX ст.; на основі узагальнення досвіду історіографічного дослідження “Весни народів” 1848 р. у Галичині визначити його загальні здобутки, вузькі місця та шляхи подальшого вивчення проблеми.Найвідомішим її дослідником виступив І.Кревецький, причому історики до сьогодні не просунулися далі його розробок з багатьох питань історії “Весни народів” у Галичині. Їхні надбання викликали неоднозначну реакцію в наукових колах України, однак стимулювали вивчення українського національного руху доби “Весни народів” у Галичині. Українська історіографія “Весни народів” у Галичині має, по суті, лише два спеціальних монографічних дослідження - Е.Косачевської (1965) та М.Данилака (1972). Таким чином, нагромаджено значну кількість публікацій з історії “Весни народів” 1848 р. у Галичині, однак науковий ступінь її вивчення ще не відповідає сучасним вимогам української історичної науки. У другому розділі “Відображення в історичних працях суспільно-політичних процесів у Галичині за доби “Весни народів” аналізуються дослідження з проблем організаційного оформлення польського й українського рухів, міжетнічних відносин, боротьби за національно-демократичні права та національно-політичних орієнтацій українців Галичини в середині XIX ст.