Систематизація основних груп історіографічних джерел з історії радянізації західних областей Української Радянської Соціалістичної Республіки у 1944-1953 роках. Вивчення політики радянської влади в культурно-освітній та церковно-релігійній сферах.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Савчук Борис Петрович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри туризму і краєзнавства Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Крупський Іван Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри радіомовлення і телебачення кандидат історичних наук, доцент Педич Василь Пилипович, Івано-Франківський національний технічнийуніверситет нафти і газу, доцент кафедри історії та політології Захист відбудеться «20» квітня 2010 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м.Понад півсторіччя цей процес був предметом вивчення істориками та представниками різних гуманітарних наук. Вплив старих стереотипів, ідеологем відчувається і в працях сучасних науковців, які висвітлюють проблематику розбудови промисловості, проведення колективізації аграрного сектору, трансформації в культурно-освітній і церковно-релігійній сферах життя, протистояння між радянським тоталітарним режимом та українським націоналістичним підпіллям тощо. Комплексний історіографічний аналіз цих питань сприятиме визначенню недоліків, прогалин та позитивних здобутків і головних напрямів подальшого вивчення процесів радянізації західних областей України у 1944-1953 рр. Актуальність теми зумовлена не лише науковою доцільністю, а й сучасною суспільно-політичною ситуацією в Україні, коли розбіжності в розумінні реалій минувшини та залишки радянських міфологем, побудованих на принципі біполярного протистояння, використовуються політичними силами у власних вузькопартійних цілях. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі виваженого критичного аналізу надбань українських учених різних періодів, напрямів, течій розкрити головні риси та етапи розвитку історіографічної науки у вивченні основних проблем радянізаційних процесів у західноукраїнському регіоні в 1944-1953 рр.Через призму історіографічної проблематики радянізації західних областей УРСР у 1944-1953 рр. зясовуються науково-методологічні аспекти розвитку історичної науки в Україні. Під час суспільних трансформацій наприкінці 1980-х - на початку 90-х років проблема радянізації західних областей УРСР опинилася в одному ряді з іншими “білими плямами” історії, довкола яких вирували політичні баталії. В окремому історіографічному дослідженні про боротьбу КПРС за культурні перетворення в західних областях УРСР у 1939-1958 рр. Л.Кисельова (1977) представила узагальнюючий зріз здобутку радянських істориків щодо соціалістичних перетворень у регіоні. У другому розділі “Висвітлення промислово-аграрних процесів в історіографії” аналізуються наукові здобутки з вивчення соціально-економічних перетворень на західноукраїнських землях у 1944-1953 рр. Наступну групу становлять узагальнюючі праці (республіканські аналоги “відпачковані” від всесоюзних проектів) про розвиток соціалістичного господарства (“Історія народного господарства Української РСР”) та його аграрного сектора (“История крестьянства СРСР”, “Історія селянства Української РСР” та ін.).Відповідно до пануючих ідеологем, методологічних підходів та загальної періодизації української історичної науки історіографічний комплекс джерел з історії радянізації західних областей УРСР у 1944-1953 рр. поділено на три основні групи. Третю групу становлять надбання сучасних вітчизняних науковців, що ввібрали всі проблеми становлення пострадянської історичної науки в Україні. Незважаючи на ідеологічну зашореність, радянські напрацювання щодо промислового розвитку регіону, підготовлені в руслі економічної та соціальної історії, досі не втратили науково-пізнавального значення, тим паче, що зарубіжна і сучасна вітчизняна історіографія не запропонувала спеціальних ґрунтовних розробок із цієї теми. У наскрізь заполітизованих радянських працях з проблеми колективізації важко відшукати “раціональні наукові зерна”, тому в цьому випадку головні досягнення у її розробці репрезентують сучасні різнотипові публікації, які в методологічному відношенні також спираються на дослідження з історії колективізації в Україні у 1930-х роках. Найбільш комплексно до вивчення шкільництва, науки, літератури, мистецтва підходила радянська історіографія, яка наполегливо протиставляла все “старе - реакційне”, “новому - прогресивному - радянському”.Жупник В. Спротив радянізації західноукраїнських земель Волині та Галичини з боку ОУН-УПА (1944-1945 рр.) в контексті діаспорної історіографії / Василь Жупник // Українська історична наука на шляху творчого поступу: ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків. Промисловість західноукраїнських земель Волині та Галичини (1944-1953 рр.) в українській історіографії / Василь Жупник // Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії: Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної конференції / Упор.: Самойленко О. Г.
План
2. Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації відображено в таких публікаціях