Аналіз вітчизняного досвіду партійно політичної історії. Поява Української соціал-демократичної робітничої партії. Організаційне оформлення фракції есдеків незалежних. Партійні розколи як невід"ємна частина процесу формування багатопартійності в Україні.
Аннотация к работе
Українська соціал-демократична робітнича партія (незалежних-лівих) як епізод партійної історії революційної доби 1917-1920 роківОднією з таких партій, що проіснувала всього кілька місяців, була Українська соціал-демократична робітнича партія(незалежних лівих). Резолюція незалежних, визнаючи, що Україна разом із Європою переживає епоху соціалістичної революції, основними завданнями часу вбачала перетворення УНР у суверенну самостійну і незалежну Українську Соціалістичну Республіку; організацію влади на принципі диктатури міського і сільського пролетаріату та незаможного трудового селянства, організованого в робітничо-селянські ради з цілковитим усуненням від влади буржуазії, поміщиків і заможного селянства; розвиток народного господарства України на соціалістичних засадах. Партія пропонувала Трудовому Конгресу скласти тимчасовий робітничо-селянський уряд з представників партій, які стояли на ґрунті влади рад, доручити йому на основі виробленої Конгресом інструкції передати владу робітничо-селянським радам, а також скликати Конгрес рад, який вже і повинен був утворити «нормальний» лад Української Соціалістичної Республіки Рад і організувати постійний уряд [4]. України представникам цих партій не було надано жодного місця [8,арк.2]. З початком антибільшовицьких повстань всередині партії розпочинаються дискусії щодо їх характеру та ставлення до них партії.