Найважливіші аспекти участі волинського нобілітету у релігійних рухах кінця XVI – першої половини XVII ст., їх вплив на розвиток етнічної самосвідомості української шляхти Волині. Форми релігійного життя представників волинського панства усіх конфесій.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукНауковий консультант: доктор історичних наук, професор Ульяновський Василь Іринархович, професор кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: Доктор історичних наук, професор Мицик Юрій Андрійович, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська Академія». Доктор історичних наук, професор Сас Петро Михайлович, провідний науковий співробітник відділу історії України середніх віків та раннього нового часу Інституту історії України НАН України. Захист відбудеться на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті Тараса Шевченка (01033, м.Київ, вул.Перехід від вивчення історії церковних інституцій та її представників з числа духовенства до багатовекторних студій щодо усього «тіла» Церкви, понад 90% якого складали світські християни, стало помітним явищем модерної історіографії. При цьому під терміном «релігійні рухи» нами розуміється широкий спектр проявів релігійного життя духовенства та вірних, метою яких є утвердження в суспільстві впливу певного релігійного вчення.На жаль, попри зазначені загальні тенденції історико-церковних студій, в українській історіографії продовжує переважати стара схема переважно «інституціоналістських» досліджень церковної проблематики. Однак, «активність дії» цих соціальних верств населення на політичному та «релігійному полі» історії була незначною, за винятком діяльності кількох полісоціальних братських організацій, до складу яких входили не лише міщани, а й шляхта. Слід памятати також, що релігійні рухи в Україні завжди були тісно повязані з процесами формування та кристалізації етнічної та релігійної самоідентифікації, а відтак метою дисертаційного дослідження є не тільки дослідження участі волинського нобілітету у релігійних рухах, а й встановлення їх впливу на процеси трансформації національної свідомості української шляхти Волині кінця XVI - першої половини XVII ст. З огляду на це, у дисертації зроблено спробу дослідити участь української шляхти Волині у релігійних рухах на основі джерел насамперед світського походження, а саме - шляхом аналізу тестаментів та дарчих записів на церкви, костели та протестантські збори.«Історіографія релігійно-церковного життя кінця XVI - першої половини XVII ст.: основні напрямки, школи, здобутки та проблеми» - присвячено розгляду вітчизняними та зарубіжними науковцями основних підходів до висвітлення історії Церкви та релігійних рухів в Україні загалом, та на Волині зокрема,. Зберігаючи традиції православних полемістів, представники обох гілок згаданої історіографії були солідарними в негативних оцінках ролі римо-католицизму та унії в історії Київської митрополії, а відмінними в їх наукових дослідженнях були оцінки щодо національної та політичної перспективи Православної Церкви в Україні литовсько-польської доби. Історія Уніатської та Римо-Католицької церков фактично виключалася з контексту історичного поступу України, а тому спеціально не досліджувалася. В основу наукових студій цієї дослідниці було покладено аналіз тестаментів, на основі яких авторка дослідила широке коло проблем, повязаних з історією польської шляхетської родини, важливою складовою якої була духовна та релігійна культура. Ефективним способом підтримки православя на Волині були фундації шляхтою на церкви, монастирі, братства та школи, які стали впливовими політичними (Луцьке братство), освітніми (Гойська колегія) та духовними (Почаївський монастир) центрами в Україні.