Вивчення тенденцій розвитку шкільництва в Галичині наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Аналіз передумов заснування і основних етапів становлення системи української приватної освіти. Роль громадських освітніх ініціатив у розбудові освіти в регіоні.
Аннотация к работе
Українська шкільна освіта в Галичині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)На 1876 рік в Галичині було 1340 українських народних шкіл, яким держава майже не допомагала: 1878 року східногалицьким школам було виділено 9143 крон, а лише пятьом польським повітам в той самий час - 67462 крони [6,39]. Учитель не був певний у забезпеченні своєї старості: щоб одержати пенсію, він мав працювати на постійній посаді в школі не менш як 40 років. Так, у селі Славятин Бережанського повіту школою служило напіврозвалене приміщення, класна кімната не мала підлоги і була низькою. У селі Касперівка Заліщинського повіту школа розміщувалась у нужденній хаті, в якій класна кімната могла помістити найбільше 25 дітей, а в селі Тлусте в такій же хаті можна було помістити 30 учнів, а інші 455 дітей шкільного віку залишалися поза школою. Навчання рідною мовою українського населення було фактично здійснено в Галичині після наполегливої і тривалої боротьби, яку довелося витримати галицьким українцям не лише з німецьким урядом, але також з поляками, які, отримавши політичну перевагу, прагнули денаціоналізувати місцеве українське населення - насамперед за допомогою школи.