Підписання СРСР Гельсінської угоди та офіційна згода шанувати громадянські права своїх підданих. Заснування Першого Гельсінського комітету. Українська Гельсінська спілка та її відмінності. Погляди на економічні та соціальні проблеми суспільства.
Аннотация к работе
Українська робітничо-селянська спілка та Українська Гельсінська спілка У 1975 р. дисиденти дістали новий імпульс, коли СРСР підписав Гельсінську угоду й офіційно погодився шанувати громадянські права своїх підданих. Перший Гельсінський комітет було засновано в Москві у травні 1976 р. Незабаром, у листопаді 1976 р., в Києві зявилася Українська Гельсінська спілка (УГС). Його близьким товаришем був генерал Радянської армії Петро Григоренко - кавалер багатьох урядових відзнак, якого відправили у відставку. Тут були дисиденти, що вже відбули терміни увязнення, такі, як Ніна Строката, Василь Стус, Левко Лукяненко, Іван Кандиба, Надія Світлична та Вячеслав Чорновіл, а також колишні націоналісти, що вижили після десятиліть, проведених у сталінських концтаборах, - Святослав Караванський, Оксана Попович, Оксана Мешко, Ірина Сеник, Петро Січко, Данило Шумук та Юрій Шухевич (син командувача УПА Романа Шухевича) й такі релігійні активісти, як православний священик Василь Романюк. Члени УГС вважали, що Україна має перейти до незалежності мирним шляхом, тобто відповідно до Конституції СРСР, вийшовши зі Союзу завдяки вільним виборам, а українці, які жили в неволі, домігшись незалежності, ніколи не впровадять колоніальної системи щодо інших народів.