Публіцистика М. Грушевського періоду української революції 19171918 рр., коли він очолив Українську Центральну Раду та сформував її стратегію. Ідейно-теоретичні підвалини національно-визвольного руху. М. Грушевський як теоретик-ідеолог і учасник.
Аннотация к работе
Інститут журналістики КНУ імені Тараса ШевченкаГрушевського періоду української революції 19171918 рр., коли він очолив Українську Центральну Раду та сформував її стратегію. Обєкт дослідження - щоденні газети "Нова Рада" і "Народна воля", що стали для М. Мета дослідження - зясувати проблемно-тематичні аспекти публікацій указаних щоденників, їхню роль в українському національно-визвольному русі. Під час опрацювання матеріалів газет застосовано методи аналізу змісту, узагальнення, проблемно-тематичний, що дало можливість визначити їхню проблематику. The object of the research is daily newspapers "Nova Rada","Narodna volia", which have become important channels for its direct communication and patrisipent influence on the Ukrainian people.Грушевського періоду 19171918 рр., зясувати проблемно-тематичні аспекти публікацій указаних щоденників, їх роль в українському національно-визвольному русі. Грушевський відновлення преси, тож відразу розпочав діяльність у газетах "Нова Рада", "Народна воля", "Вісті з Української Центральної Ради" (функціонувала в Києві з квітня до листопада 1917 р.). його публікації були реакцією на певні поточні події та мали надзвичайне концептуальне значення, формували стратегію діяльності ЦР. Грушевський написав статтю "Велика хвиля", яскраво виражений ораторський характер якої підкреслює палке бажання керівника ЦР переконати українців сміливо ставити політичні вимоги: "Ми знову стали. вільними і повноправними, і можемо знову рішати про себе, становити право для себе і будувати долю свого народу, своєї землі. Коли Тимчасовий уряд відкладав вирішення українського національного питання в Росії до Всеросійських Установчих зборів, публіцист написав статтю "Від слова до діла!", у якій наголошував, що українцям не треба самим вирішувати свою долю, будувати своє внутрішнє життя. Грушевський відповів на їхні радикальні гасла, що "Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе на Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити, а не оббирати, не експлуатувати для себе" (№ 15).