Українська преса Галичини (1919-1939 рр.): політико-правові умови функціонування, тенденції розвитку, організаційно-журналістська практика - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій Роботу виконано у відділенні “Науково-дослідний центр періодики” Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Науковий консультант: член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Крупський Іван Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри радіомовлення і телебачення доктор наук із соціальних комунікацій, доцент Захист відбудеться “23 ”лютого 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.33 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Відтворення обєктивної історії української журналістики є процесом кропітким, тривалим і вельми складним: труднощі виникають із вивченням основної атрибутики того чи іншого часопису, його змісту, встановленням справжніх прізвищ авторів, які змушені були внаслідок багатьох причин переховуватися за псевдонімами чи криптонімами; часом доволі проблематично віднайти те чи інше видання в українських книгозбірнях і архівах. Зокрема, це стосувалося того сегмента української преси, що формувався і функціонував на українських теренах, які упродовж гостроконфліктних 1919-1939 рр. перебували під польським пануванням. Стефаника (номер державної реєстрації 0106U002972), серед основних завдань якого є створення національної бібліографії періодичних видань 1812-1939 рр., написання багатотомного історико-бібліографічного дослідження “Українська преса в Україні та світі ХІХ-ХХ ст.”, формування історико-бібліографічної бази даних української періодики, а також укладання енциклопедичного словника “Українська журналістика в іменах”, підготовка якого здійснюється щорічним випуском біобібліографічних матеріалів. Метою дослідження є комплексний аналіз діяльності української преси Галичини 1919-1939 рр., виявлення основних тенденцій і закономірностей її розвитку та функціонування, вивчення і узагальнення пресотворчого досвіду журналістів, публіцистів, редакторів, видавців, головно їх журналістикознавчого дискурсу, що розкриває специфіку інформаційно-креативних процесів у регіоні. Предмет дослідження - політико-правові умови функціонування української преси, визначальні тенденції її розвитку, організаційно-журналістське забезпечення пресотворчого процесу, а також журналістикознавчий дискурс (хронікальний, морфологічний, організаційний, освітній, творчий тощо), що був сформований на сторінках преси з метою вироблення знань у суспільстві про буття журналістики загалом і української зокрема.Струтинського та інших авторів висвітлювала історичний шлях преси, пояснювала закономірності її заснування і розвитку не лише в Галичині, а й загалом в Україні та поза її межами. Історіографія української преси ХІХ-ХХ ст., яка ще зовсім недавно перебувала в критичному стані через ідеологічні заборони й старанне оберігання самих часописів від уважного ока дослідника, після здобуття Україною державної незалежності поповнилася новими науковими розвідками. Нині історіографія диспонує значною кількістю результатів різноаспектного наукового прочитання періодичних видань, досліджень історії функціонування того чи іншого часопису, аналізу пресової ситуації у певних регіонах, характеристик загальних процесів становлення і розвитку української журналістики загалом, що містяться у працях провідних науковців у галузі журналістикознавства - В. Цінними для здійснення роботи були результати історико-бібліографічних досліджень галицької преси працівників Відділення “Науково-дослідний центр періодики” ЛННБ України ім.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ