Особливості президентської кампанії 2004 року. Причини та наслідки української Помаранчевої революції. Спроби команди В. Януковича щодо територіального та політичного розколу країни. Економічне становище в Україні за часів Президента Віктора Ющенко.
Аннотация к работе
Українська помаранчева революція 2004 р.Поштовхом до революції стали масові фальсифікації з боку влади під час президентської виборчої кампанії 2004 р., яка тривала з 3 липня 2004 р. до 20 січня 2005 р., тобто 201 день, і стала найбільш брудною і жорстокою за всю історію державної незалежності. Водночас влада, прагнучи не допустити перемоги опозиційного висуванця, організувала інформаційну блокаду опозиції, а під контрольний їй медійний простір заповнили позитивні матеріали па користь премєр-міністра і кандидата від провладної коаліції Віктора Януковича, який задекларував підвищення зарплат і пенсій, демонстрував "посилену турботу" прорізні категорії населення, а також зробив заяви про запровадження подвійного громадянства з Росією і надання російській мові статусу офіційної. Фактично, в Україні не було створено умов, які дали б змогу виборцям зробити свій вибір вільно та свідомо. Прагнучи будь-якою ціною домогтися перемоги на виборах, провладна команда застосовувала тиск на виборців, організовувала провокації стосовно кандидата в президенти В. Головною метою провокації з побиттям людей перед ЦВК, на думку аналітиків, були спроби виманити опозицій них депутатів із будівлі ЦВК, щоб завадити їм вплинути на рішення ЦВК щодо створення в Росії 420 додаткових дільниць для голосування (опозиція вважала, що відкриття такої кількості дільниць у Росії дасть змогу сфальсифікувати до 1 млн голосів).Це була закономірна реакція суспільства на зневажання закову, цинічні утиски людської моралі та гідності, продовження національного приниження українського народу, злочинну філософію зрощення олігархічного капіталу з владою, тотальну корупцію, знущання влади над бізнесом, фізичні розправи, залякування перед виборами, спроби навязати суспільству на найвищу державну посаду кандидата з кримінальним минулим. Зокрема, вже 22 листопада США, Канада, Європейський Союз, Парламентська асамблея Ради Європи, НАТО, ОБОЄ та інші країни й міжнародні структури, за інформацію своїх спостерігачів за виборами в Україні, задекларували невизнання офіційних результатів, що не відповідали, на їхню думку, справжньому вибору українського народу. Фактично єдиною офіційною інституцією в Україні, яка адекватно зреагувала на дії ЦВК, був Верховний Суд. Остаточно законодавчо врегулювала завершення виборів Президента Верховна Рада України: для пере голосування необхідно було внести зміни до чинного Закону України "Про вибори Президента України", щоб унеможливити тилові порушення, а також сформувати новий склад ЦВК. Депутати мають право призначати і звільняти за поданням Президента голову Національного банку У країни, а також половину складу Ради НБУ; призначати та звільняти половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення і третину - Конституційного Суду; затверджувати і звільняти членів ЦВК за поданням Президента; надавати згоду на призначення на посаду та звільнення з неї Президентом Генерального прокурора України.