Екстралінгвальні та лінгвальні чинники національної специфіки мовних картин світу. Критичний огляд сформованих у науці поглядів на мовну безеквівалентність. Комплексні методи лексикографічного опрацювання реалій та власне мовних безеквівалентів.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Боярова Людмила Георгіївна, Харківський національний університет імені В. Н. Захист відбудеться «14» червня 2011 року о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.20 Харківського національного університету імені В. Н. Із дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.На сьогодні в українському мовознавстві немає наукових робіт, де теоретично осмислювалося б лексикографічне опрацювання безеквівалентів у перекладних словниках. Якщо в світовому культурному просторі паперові словники все більше поступаються місцем електронним виданням, то в Україні процес інформатизації лексикографії тільки починається. Актуальність теми дослідження зумовлена: 1) складністю та багатоаспектністю явища міжмовної асиметрії на семантичному рівні; 2) нерозробленістю проблеми лексикографічної безеквівалентності в українському мовознавстві; 3) необхідністю теоретичного осмислення способів перекладання безеквівалентів у словниках; 4) потребою застосування комплексного підходу до лексикографічного опрацювання чужомовних одиниць, які не мають українських еквівалентів. 3) уточнити поняття «еквівалент», «безеквівалент», «реалія»; увести до наукового обігу українського мовознавства поняття «культурологічний безеквівалент», «власне мовний безеквівалент», «комбінований безеквівалент», «структурний (композитний) власне мовний безеквівалент», «семантичний власне мовний безеквівалент»; Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній: 1) уточнено й доповнено зміст понять «еквівалент», «безеквівалент», «реалія»; до наукового обігу в українському мовознавстві введено поняття «культурологічний безеквівалент», «власне мовний безеквівалент», «комбінований безеквівалент», «структурний (композитний) власне мовний безеквівалент», «семантичний власне мовний безеквівалент»;У третьому підрозділі «Безквівалентність як обєкт теорії перекладу та двомовної лексикографії» розглянуто погляди на безеквівалентність, які сформувалися в сучасному мовознавстві, виділено типи безеквівалентних одиниць залежно від причин їхньої появи. У перекладній лексикографії встановлюємо безеквівалентність, якщо в цільовій мові не можна передати еквівалентом адекватний обсяг певного значення вхідної лексеми. «Безеквівалентним словом», або «безеквівалентом» називаємо моносемант, значення якого передано в цільовій мові відповідником (чи декількома відповідниками), або полісемант, усі значення якого перекладено відповідниками. Як засвідчує аналіз лексикографічних джерел, культурологічні та власне мовні безеквівалентні значення можуть бути в семантичній структурі мовних одиниць вхідної мови в різних співвідношеннях: 1) слово (моно-або полісемічне) має лише культурологічно безеквівалентне значення (чи декілька таких значень), наприклад: англ. public-school - укр. 2) лексема (моно-або полісемічна) має лише власне мовне безеквівалентне значення (чи декілька значень), наприклад: англ. housecraft - укр.