Політика польського уряду Другої Речі Посполитої щодо українського населення Волині, зокрема української інтелігенції. Участь української інтелігенції у громадсько-культурному житті та у національно-визвольному русі. Радянізація Волинського краю.
Аннотация к работе
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн Волинського державного університету імені Лесі Українки Колесник Віктор Пантелеймонович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Ботушанський Василь Мефодійович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри історії України кандидат історичних наук, доцент Захист відбудеться 18.04.2003 року о 13-30 год., на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою 58012, м.Чернівці, вул.Кафедральна, 2 (корпус 14 ).Актуальність теми дослідження у науково-пізнавальному відношенні зумовлена особливостями соціально-економічного та суспільно-політичного життя українців Волині у міжвоєнний період та широким спектром діяльності української інтелігенції за збереження і примноження національно-культурних набутків українців, недостатнім дослідженням проблеми; у практичному - можливістю використання історичного досвіду в сучасних умовах українського державотворення та виховання інтелігенції. Актуалізація проблеми повязана й з необхідністю заповнення так званих "білих плям" вітчизняної історії, переосмислення багатьох усталених понять, зокрема, таких як "українська духовність", "українська культура", "національна ідея", які протягом тривалого часу піддавалися ідеологізації з боку радянізованої офіційної історіографії, а також для аргументованої відповіді тим, хто, спекулюючи на тривалій бездержавності української нації, намагається піддати сумніву результативність сучасного процесу державотворення. Саме тому дослідження теми інтелігенції Волині дає змогу розкрити її роль і місце в суспільному житті українців краю, на конкретних прикладах і фактах показати особливості формування та практичні дії інтелігенції, спрямовані на відродження і збереження національного життя в усіх його проявах. Відновлення державної самостійності України створило умови для відтворення правдивої картини становлення та діяльності інтелігенції в надзвичайно складних соціальних і політичних умовах буття. На підставі архівних документів, матеріалів преси, спогадів учасників подій та критично переосмисленої вітчизняної і зарубіжної історіографії всебічно проаналізувати і висвітлити історію української інтелігенції Волині в період між двома світовими війнами.Важливі матеріали про інтелігенцію в політичних партіях, кооперативних обєднаннях, культурно-освітніх організаціях і товариствах Волині, зокрема, про діячів “волинської політики” Г.Юзевського в контексті загальнополітичних процесів на теренах східних воєводств Речі Посполитої зберігаються у фондах 348 “Просвіта”, 206 “Рідна, школа”, 302 “Сільський господар”, 389 “Пласт”, 319 “Союз українок” Центрального державного історичного архіву у Львові (ЦДІАЛ). Лесі Українки в Луцьку” (ф.73) та багато інших, що нараховують кілька тисяч справ. Чимало цікавих наукових розвідок волинської історії міжвоєнного періоду провели науковці Волинського державного університету імені Лесі Українки. Історична ретроспектива багатовікового процесу українського етногенезису від найдавніших родоплемінних стоянок до вивершення однієї з великих націй сучасної Європи - українців, засвідчує, що на всіх етапах становлення і розвитку українства - Волині належить особливе місце й історична роль. На відміну від Галичини, де українці бойкотували вибори, волинська інтелігенція в рамках Блоку національних меншин утворила автономний Український виборчий комітет Волині, Холмщини, Підляшшя і Полісся (УНВК).