Соціально-економічні та національно-релігійні причини Української національної революції середини XVII століття. Початок національно-визвольної революції. Наростання визвольної боротьби та її невдачі. Політичний розкол України. Завершення революції.
Аннотация к работе
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни: Історія України на тему: Українська національна революція середини XVII ст.Польща перетворилась на основного постачальника хліба в Європу, що призвело до перетворення поміщицьких господарств на фільварки, тобто господарства, які зорієнтовані на товарне виробництво зерна і базуються на панщинній праці кріпаків. Повне закріпачення українського селянства відбулося на підставі ІІІ Литовського статуту 1588 р. Мешканці міст, що перебували у власності феодала, мусили сплачувати додаткові податки на користь власника. Міщани потерпали від конкуренції з боку польської шляхти, яка була звільнена від податків, мала кріпаків (безкоштовну робочу силу), отже, продукція, вироблена в її маєтках, була значно дешевшою. Ординація польського сейму 1638 р. вимагала скорочення реєстру до 6 тисяч, ліквідації козацького самоврядування, обмеження території проживання та пересування реєстрового козацтва.Козацько-селянська армія разом з татарською кіннотою розгромила польські війська під: Жовтими Водами (5-6 травня), Корсунем (16 травня), Пилявцями (13 вересня), оточила Львів (26 вересня - 16 листопада) і визволила майже всю Україну. Україна вступила в новий історичний період розвитку, який отримав в історії назву “Руїна”. Хмельницький висловив прагнення повністю звільнити Україну від польсько-шляхетського панування і створити незалежну державу. Гетьман на переговорах з поляками в лютому 1649 р. окреслив територію української держави - йшлося про всі землі, заселені українцями. Складаючи присягу на вірність царю, українці щиро вірили в те, що при дотриманні обома сторонами умов договору Україна збереже завоювання національно-визвольної революції і забезпечить незалежність держави.Після смерті Б.Хмельницького (1657 р.) старшинська рада до повноліття Юрія - молодшого сина Богдана - обрала гетьманом генерального писаря Івана Виговського (1657-1659) - знаного політика, талановитого організатора, блискучого дипломата, соратника старого гетьмана. Його внутрішня політика, спрямована на задоволення інтересів козацької верхівки і покозаченої шляхти, відновлення старої моделі соціально-економічних відносин, де місце польських панів займали б свої українські, викликала загальне незадоволення, що згодом переросло в громадянську війну. Порозумівшись з кошовим Запорізької Січі Яковом Барабашем вони написали донос Московському уряду на Виговського як на ляха, який замислив повернути козацьку Україну під владу Польщі. Так уперше московський уряд знайшов силу, яку можна було використати в своїй політиці стосовно України. За цих умов гетьман І.Виговський вирішує на 180° змінити вектор зовнішньої політики і піти на переговори з польським королем.Вихід вбачався в підписанні нового варіанту договору з царем, який, з одного боку, повинен був забезпечити рівноправні і взаємовигідні стосунки з Московським царством, з другого - бути стримуючою силою від польської агресії. Договір, який примусили підписати гетьмана, перетворював Україну на автономну складову Московської держави. Командувач граф Шереметов змушений був від імені царського уряду зректися претензій на Україну. 18 жовтня 1660 р. в Слободищах було укладено угоду, за якою Україна поверталася в лоно Речі Посполитої на правах обмеженої автономії. Попри те, що цей мир головним чином стосувався України, жодна із сторін не завдала собі клопоту проконсультуватися з українцями.
План
Зміст
1. Причини Української національної революції середини XVII століття
2. Етапи розвитку Української національної революції
3. Початок громадянської війни
4. Політичний розкол України. Завершення революції
Список літератури
1. Причини Української національної революції середини XVII століття