Аналіз порівняльного методу вивчення фольклору. Українські народні байки про звірів в контексті дискусій про походження казок світу. Жанрові та поетичні особливості національних вигадок про тварин. Зміст схематичної специфіки та структури "Панчатантри".
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ім.Роботу виконано у відділі мистецтва і народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, старший науковий СПІВРОБІТНИКМУШКЕТИК Леся Георгіївна, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнологі ім. Рильського НАН України, провідний науковий співробітник відділу мистецтва і народної творчості зарубіжних країн. Захист відбудеться “12” грудня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.227.01 Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.Інтерес до казок про тварин в українській фольклористиці зростав водночас із накопиченням записів та науковим осмисленням жанрових особливостей народних казок загалом. Франко та ін. виконували такі дослідження й намагалися вирішити питання походження як казкового епосу в цілому, так і казок про тварин зокрема. У цьому дослідженні пропонується встановити наявність казок з однаковими сюжетами та мотивами, притаманних українській народній казці про тварин та індійській «Панчатантрі», та за допомогою структурних методів дослідити ступінь їх схожості. Порівняння українських народних казок про тварин з казками «Панчатантри», спираючись на ідеї Т. Ступінь вивченості цієї теми у світлі актуальних проблем сучасної фольклористики, а також специфіка обєкта дослідження дозволяють сформулювати мету дисертаційної роботи: проведення порівняльного структурно-семантичного аналізу сюжетів українських народних казок про тварин та казок індійської «Панчатантри».Українська народна казка в контексті дискусій про походження казок світу» - простежено напрямки дослідження казок про тварин. Зацікавлення тваринним епосом в Україні зростало із нагромадженням записів та науковим осмислення жанрових особливостей народних казок загалом, зокрема казок про тварин. Представники міфологічної школи трактували казку як продовження міфу, який постає з метафори, що лежить в основі «первозданного» слова. Розповіді «обрамленої повісті «Панчатантри» називалися в дослідницькій літературі по-різному: байками та притчами, новелами, казками, міфами, історіями та анекдотами. Афанасьєва (1957), виділяє шість груп казок цього різновиду: 1) казки про диких тварин; 2) казки про диких і свійських тварин; 3) казки про людину та диких тварин; 4) казки про свійських тварин; 5) казки про птахів, риб тощо; 6) казки про інших тварин, рослини.Жанр «Панчатантри» - обрамлена повість - характерний для індійської культури і не має відповідників в українському фольклорі. У шести обробках «Панчатантри» зустрічається 55 сюжетів про тварин. Мотиви лише девятьох казок «Панчатантри» було знайдено в українському казковому епосі. Однак, хоча ці казки й мають однакові мотиви та іноді мораль, сюжети їхні цілком різні. Лише десять сюжетів українських казок про тварин збігаються з сюжетами «Панчатантри».