Особливості співіснування авангарду і модернізму у межах феномену ХХ століття. Параметри формування цілісності феномену музичного шістдесятництва. Аналіз відомих, маловідомих і невідомих музичних творів періоду шістдесятих років, їх стильових проявів.
Аннотация к работе
Національна АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі історії української музики Національної музичної академії України імені П.І. Науковий керівник: Копиця Маріанна Давидівна, кандидат мистецтвознавства, професор Національна музична академія України імені П.І. Офіційні опоненти: Терещенко Алла Костянтинівна доктор мистецтвознавства, професор, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Захист відбудеться 9 липня 2009 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.227.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Особливий пафос, вітальність ідей, дар передбачення майбутніх шляхів розвитку музичного мистецтва виокремили шістдесятництво з поміж інших феноменів епохи. Шістдесятництво - не тільки важливий етап формування культури у процесі невпинного історичного становлення минулої доби, а і неоднозначне в концепційному і стилістичному аспектах явище, яке постійно привертає увагу дослідників. Сьогодні в українському музикознавстві склалася позиція відокремлення здобутків митців "нової фольклорної хвилі", музичного авангарду від творчості майстрів старшого покоління. У дисертації визначені спільні інтенції творчості майстрів, незалежно від їхнього віку, світогляду й особливостей стилю, які стають обєднуючим фактором для феномену шістдесятих, а також впливають на створення концепції цілісності національного мистецтва ХХ століття. Предмет дослідження складають принципи формування цілісності епохи, феномену шістдесятництва, спільність їх проявів у культурі і вплив на загальнонаціональні культуротворчі процеси.У Вступі обґрунтовано актуальність проблематики, визначено предмет, обєкт, мету дослідження, його практичну значимість, подано аналіз літератури та викладено методологічну базу дисертації.У Підрозділі 1.1 "ХХ століття - модерністський проект" зазначено, що цей період - неоднозначний, повязаний із крахом багатьох гуманістичних ідеалів людства, констатацією завершальної фази ряду цивілізаційних процесів, підтвердженням найбільш песимістичних прогнозів у соціально-політичних реаліях. В той же час у ХХ столітті відроджується ідея цілісності світовідчуття, нерозривної єдності існування людини і буття, неможливості реальності без людини. Контраст між трагічністю соціально-політичних реалій та обєднавчими культуротворчими ініціативами складає специфіку епохи, виокремлює її в особливий етап історії людства. У Підрозділі 1.2 "Внутрішні чинники формування цілісності" визначаються межі та способи внутрішнього впорядкування цілісності епохи. У Підрозділі 1.3 "Людина у ХХ столітті: новий погляд" стверджується, що всупереч соціально-політичним реаліям ХХ століття, спрямованим на духовне і фізичне знищення людини, створено особливий тип "героя ХХ століття", у якого визнаються природними і необхідними усі прояви екзистенції: духовні і тілесні потреби, побутове життя й інтелектуальна діяльність, інтуїтивні й усвідомлені відчуття реальності.У Підрозділі 2.1 "Епоха Модернізму в Україні: національні виміри" зазначено, що неперервність історії України, української культурної традиції (І. Культура як дзеркало епохи" розкриваються історичні умови виникнення шістдесятництва, його прояви у літературі й образотворчому мистецтві. Хрущова у галузі мистецтва, арештам діячів української культури зі звинуваченнями у націоналізмі, спробам задекларувати виникнення єдиної нації "советский народ", впровадженню у школах всіх національних республік СРСР, зокрема і в Україні, російської мови як основної, створювалося напруження у суспільстві і провокувалася контрастність мистецької палітри того часу. Пункт 2.2.2 "Оновлення української літератури шістдесятих" присвячений розгляду інтенсивних творчих процесів, що привели до стильових змін у мистецтві старшого покоління письменників і поетів (пора "третього цвітіння" у творчості М. У Пункті 2.2.3 "Традиції і новаторство в образотворчому мистецтві" зазначається, що для 60-х років характерне поглиблення змісту, субєктивізація концепцій у творах "суворого стилю" (В.Концепції цілісності культури минулої епохи базуються на засадах усвідомлення наскрізного характеру культуротворчих процесів; інтенсифікації безперервних націєтворчих процесів; нерозривності існування людини і буття; формуванні "героя епохи" з органічною єдністю духовного і тілесного начал.