Розгляд кумулятивних пісень і казок в українському позаобрядовому репертуарі, які мають не лише однакову сюжетну канву, а й спільні принципи побудови композиційної форми та специфічні способи виконання. Узагальнення різновидів будови сюжетів творів.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКА КУМУЛЯТИВНА ПІСНЯ І КАЗКА: КОМПОЗИЦІЙНІ ПАРАЛЕЛІРозглянуто кумулятивні пісні і казки в українському позаобрядовому репертуарі, які мають не лише однакову сюжетну канву, а й спільні принципи організації форми, специфічні способи виконання. Кумулятивні пісні - досить поширене у світі явище, вони мають характерний спосіб побудови композиційної форми у творах різних жанрів - колядках, великодніх, жартівливих. Багато випадків, коли фольклорний жанр у процесі свого тривалого життя переходив із сфери серйозного, дорослого репертуару в дитячий, ігровий - це деякі з новорічних щедрівок, приспівки-заклички до сонечка, дощу тощо. Це можна пояснити тим, що із змінами в соціально-духовному житті етносу жанр втрачає актуальність, але продовжує жити вже в іншій функції - як дитяча забава, гра не без повчання. Тексты песен насыщаются новыми (нередко эротическими) элементами, в том числе ненормативной лексикой, и теперь песни исполняют взрослые для взрослых, чтобы рассмешить их.В українській пісенній традиції є унікальне явище - пісні з рефренами, структура і масштаби яких збільшуються протягом пісні. Важлива деталь: у тексті кожної строфи до названих раніше додається назва нової тварини, так збільшується обсяг рефрену: Як служив же я у пана та й першеє літо, та й літо, Заслужив же я у пана курочку за літо. Як служив же я у пана та й сідьмоє літо та й літо, Заслужив же я у пана дівчинку за літо. Приспів: А те дівча напилося, впало з печі, розбилося, А те теле хвостом меле, А той баран круторогий, А той індюк - дюк-дюк-дюк-дюк, А та качка - ках-ках-ках-ках, А та курка-чубатурка По садочку ходить, та й ходить, Курачаток водить, та й водить. Так, пісня "Та продай, бабушка, бичка", опублікована у збірці "Українські жартівливі пісні" (нотний приклад № 3), має зачин у формі подвійної строфи, який утворюється шляхом кількаразового повторення коротких мелодичних фраз.Ой служив же я у пана та й першеє літо да літо, Заслужив же я у пана курочку за літо А та курка-чубатурка По садочку ходить та й ходить, Курачаток водить та й водить. А та курка-чубатурка По садочку ходить та й ходить, Курачаток водить та й водить. А та курка-чубатурка По садочку ходить та й ходить, Курачаток водить та й водить. На базар я ходила, собі барана купила А в барана круті роги, А в панича чорні брови, А в Катюші ручки в бручки, А куриця-жовтошия Да й по сінечкам ходила, Тьох да й тьох. А в індика довга пика, А в барана круті роги, А в панича чорні брови, А в Катюші ручки в бручки, А куриця-жовтошия Та й по сінечкам ходила, Тьох да й тьох.