Дослідження основ української граматичної термінології як окремої терміносистеми в динаміці й статиці. Визначення тенденцій та чинників, які зумовили вибір тих чи інших термінів. Характеристики явищ синонімії й антонімії у даній побудованій системі.
Аннотация к работе
Харківський національний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана в Харківському національному університеті ім. Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Боярова Людмила Георгіївна, Харківський національний університет ім. кандидат філологічних наук, професор Ярещенко Артур Петрович, Харківський інститут управління, завідувач кафедри мовознавчих дисциплін. Захист відбудеться "26" червня 2001р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.07 Харківського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Вітчизняне термінознавство протягом тривалого часу розвивається в теоретичному та практичному напрямках: початкові спроби висвітлити деякі термінознавчі проблеми належать до середини XIX ст.; у першій третині ХХ ст. основна увага науковців концентрувалася на збиранні термінів з усних і літературних джерел, подальшому створенні на цьому ґрунті національної термінології; обєктом комплексного наукового дослідження терміни - явище обєктивної дійсності й специфічний лексичний шар мови - стають із середини ХХ ст.; остаточне становлення теоретичного термінознавства як сформованої наукової дисципліни зі своїм предметом і методологією припадає, на думку вчених, лише на кінець 70-х - початок 80-х рр. ХХ ст.; надзвичайно розгорнулася й активізувалася термінознавча робота в Україні за останнє десятиліття. Сучасні дослідження в галузі термінознавства проводяться відразу в кількох напрямках: переосмислюється історія формування та розвитку окремих галузевих, фахових, наукових термінологій, розробляються наукові засади термінотворення, особливо активно розвязуються питання відповідності термінів системі української мови, унормування й кодифікації вітчизняної термінології. Про масштабність термінознавчих студій в Україні свідчить, безумовно, і проведення протягом десятиліття пяти наукових конференцій у Львові (1992, 1993, 1994, 1995, 1998 рр.) і трьох у Києві (1996, 1997, 1998 рр.), присвячених проблемам вітчизняного теоретичного та практичного термінознавства. Звичайно, з огляду на загальний інтерес науковців до мовознавчої проблематики окремі питання, що стосуються становлення й розвитку української граматичної термінології (далі УГТ), привертали увагу дослідників.Основні проблеми українського термінознавства, полягають, на наш погляд, у тому, що, по-перше, методологічне підґрунтя практичного аналізу термінологій та терміносистем не співвідноситься з ієрархією вихідних теоретичних понять і положень; по-друге, у сучасному науковому обігу спостерігаємо деяку невідповідність між теоретичним тлумаченням окремих термінознавчих термінів (наприклад, власне поняття "термін") та їх уживанням: як правило, такі терміни з огляду на вітчизняну термінознавчу традицію застосовуються ширше, аніж це обумовлено в їхньому обсязі (зокрема поняття "термінологія"); по-третє, недостатньою мірою усвідомлюється міждисциплінарний статус термінознавчої науки. У першому параграфі "Поняття "термінологія" як вихідне в термінознавстві" зясовано теоретично-методологічну пріоритетність поняття "термінологія" в термінознавчому дослідженні. Беручи до уваги те, що теоретичне термінознавство розвинулося з досвіду практичної роботи, а також зберігаючи теоретично-методологічну цілісність і послідовність аналізованої наукової дисципліни, можна, на наш погляд, стверджувати, що поняття "термінологія" - одне з найважливіших і в теоретичному термінознавстві, концептуально воно пріоритетне, вихідне, а поняття "термін" - залежне від нього. Унаслідок проведеного дослідження було встановлено, що, по-перше, вітчизняне термінознавство, формуючи власний концептуально-термінологічний апарат, а саме розвиваючи поняття "термінологія", уже з перших етапів розвитку спиралося на загальну теорію пізнання, а саме на поняття "наука", "техніка", "ремесло", "промисел" та деякі інші, що, власне, підкреслює міждисциплінарний статус термінознавчої науки; по-друге, на основі наведених гносеологічних понять виділилися видові щодо термінології поняття "наукова термінологія", "технічна термінологія", "термінологія народних промислів" тощо; по-третє, указані поняття теорії пізнання до термінознавства залучалися тільки в функціональному аспекті (як певна сфера діяльності людини), гносеологічний статус понять, а відтак і типи звязків у межах кожного понятійного угрупування, у термінознавчих дослідженнях не враховувалися; по-четверте, на сучасному етапі терміном термінологія називають різнорідні в багатьох аспектах (і на рівні понять, і на рівні слів) понятійно-словесні угрупування. Специфіку історичного розвитку поняття "термінологія" у вітчизняному термінознавстві вважаємо безпосередньою причиною того, що до цього часу відсутня єдина теорія т
План
Основний зміст дисертаціїЗміст дисертації та її основні ідеї висвітлено в таких публікаціях