Аналіз двоїстості української ментальності. Міфологічна основа гостинності українців. Дослідження жестів, міміки, фізичних контактів і словесних формул традиційного вітання. Дослідження гостинності, благозичливості, шанування й щиросердя українців.
Аннотация к работе
Українська гостинність гостинність вітання шанування українецьУкраїнські приказки говорять: ”Гість в дім - радість в дім”, “Пришли, Боже, гостя - аби добрий”. Гостинність - народна традиція з любовю та повагою приймати і частувати гостей; також готовність, бажання приймати гостей і пригощати їх; сама церемонія гостинного приймання кого-небудь. Землеробська сутність ментальності українців проявляється, зокрема, в їхній космогонії (тільки в українців існує міф про «земне» походження людини: чоловіка Бог зліпив із землі, а жінку - з тіста), в легендах про божественне походження землеробських знарядь праці, в особливо розвиненому культі хліба, в обожнюванні селянської праці (показовим може бути такий колядковий сюжет: Бог зі святим Петром орють ниву, а Божа Матір носить їм їсти). За уявленнями східних словян, Бог, а найчастіше його посланець, тобто гість (звідси - гостювати, пригощати, гостинець, гостиниця, а згодом заїжджі купці та їхні подарунки - гостина, шлях, яким вони їздили, - гостинець), ходив по землі поміж людей, прийнявши людську подобу. Словами «Спасибі за хліб, за сіль, за кашу і милість вашу» гості "дякували господарям за гостину і гостинність.