Антинародний характер, відірваність від життя, втрата гостроти й актуальності, здрібніння тем і спрощення жанрової системи газетної сатиричної публіцистики під впливом ідеологічно-пропагандистських орієнтирів радянського режиму й формування цензури.
Аннотация к работе
Українська газетна сатирична публіцистика радянської доби як ідеологічно-пропагандистський інструментUsing the material of regional newspaper periodicals the author proves the anti-popular character, the isolation from life, loss of witticism and actuality, breakage of themes and simplification of the genre system of Ukrainian newspaper satiric publicism under the influence of ideological propagandist guiding lines of the Soviet regime and formation of the multilevel system of censorship. На материале региональной газетной периодики доказывается антинародный характер, оторванность от жизни, потеря остроты и актуальности, упрощение жанрово-тематической системы украинской газетной сатирической публицистики под влиянием идеологических пропагандистских ориентиров советского режима и формирования многоуровневой системы цензуры. У щоденній робітничій газеті «Робітник» (органі Полтавського Окркому КП(б)У, Окрпрофбюро, Окрвиконкому й Міської Ради, перший номер якої вийшов 1 листопада 1925 р., напередодні 8-х роковин Жовтня, у вітальному слові від Округового КОМІТЕТУКП(б)У висловлювалася надія на те,що газета буде«вірнимісталим провідником ідеї комунізму в широких робітничих масах, освітлюючи шляхи, організовуючи ці маси у великому соціалістичному будівництві нашої країни, допомагаючи усуненню всіх хиб, помилок, тормозів в цій роботі, борючись з бюрократизмом, волокитою та зловживаннями» («Робітник». Гольцова, який «загрожував повикидати з роботи всіх робітниць по одинці» (автор - Робітниця Оля); «Фабком вигнали на вулицю» - про перешкоджання адміністрації 20-го держмлину Укрмуту роботі фабкому (без вказівки автора); «Під дощем обідають» - про відсутність умов для відпочинку будівельників залізничного клубу при ст. Початок цієї кампанії ознаменувався національно-культурним піднесенням у всіх сферах життя, послабленням партійного контролю. однак сучасники розуміли справжню мету заходів з українізації, незацікавленість центру в їх результативності - цьому присвячувалися критичні публікації в сатиричних виданнях - так, у номері 11-12 одеського журналу «Красная оса» в 1924 р. було вміщено фейлетон українською мовою в дусі декларованої українізації, що також можна розглядати як прийом іронії, характерний для сатиричної публіцистики. його автор називає українізацію «модною штукою». власне весь фейлетон є пародією на українізацію, оскільки написаний словами-покручами.