Особливості розвитку естетики у перші десятиліття XIX - на початку XX ст. в межах риторики і поетики, літературознавства і фольклористики. Аналіз етичної концепції М. Хвильового та її порівняння з поглядами попередників - діячів українського Відродження.
Аннотация к работе
Творча робота з курсу етики та естетики на тему: Українська етична та естетична думка.Аналіз етичної концепції М.Хвильового та її порівняння з поглядами попередників - діячів українського відродження, дозволяє визначити родові риси філософії української національної ідеї як теоретичної свідомості українського відродження, а саме: роздвоєність усіх рівнів національної свідомості українства, починаючи від розірваного часопростору, роздвоєного усвідомлення власного ”Я” й до різноспрямованості дійових моделей та стереотипів. Підсумком еволюції філософії української національної ідеї можна вважати досягнення того рівня національної рефлексії, на якому М.Хвильовому вдалося визначити найболючіші проблеми українства та накреслити програму їх подолання. Розглядаючи публіцистику, художню спадщину та життєву практику М.Хвильового як різні шари одного складного культурного феномену - “життєтворчості” митця, як репрезентанта українського модернізму, національної свідомості покоління “Розстріляного відродження”, в результаті якої можна стверджувати, що творча спадщина М.Хвильового містить усі структурно-семантичні рівні, що в сукупності складають зміст концепту “філософія національної ідеї”. У концепції “Азіатського ренесансу”, що склалася в публіцистиці (теоретичному шарі творчості) М.Хвильового можна виокремити чотири умовних смислових блоки: 1) історіософський, де автор розглядає Україну як субєкт всезагального (циклічного) історико-культурного процесу; 2) аксіологічний, в якому мислитель торкається проблем національного мікрокосму (ціннісних орієнтацій нової особистості в модерній українській культурі) та національного макрокосму (ціннісних пріоритетів всієї духовної культури української нації); 3) політичний, де М.Хвильовим пропонується програма державотворення; 4) футуристичний, в якому розгортається проект спільного національного майбутнього в новому історико-культурному циклі. Отже, у творах М.Хвильового представлена система поглядів на розвиток української культури в історичному часі та просторі, де автор визначає її місце серед інших національних культур, формулює “місію” нації та пропонує відповідну соціальну технологію для його розвязання.