Проведення аналізу найвизначніших досягнень вітчизняної драматургії початку XX ст. у дискурсі європейської "нової драми". Дослідження певної повторюваності сюжетно-образних структур у західноєвропейській та українській драматургії зазначеного періоду.
Аннотация к работе
Українська драматургія початку ХХ століття у дискурсі західноєвропейської «нової драми»У статті проаналізовано найвизначніші досягнення вітчизняної драматургії початку XX ст. у дискурсі європейської «нової драми», досліджено певну повторюваність сюжетно-образних структур у західноєвропейській та українській драматургії зазначеного періоду. Key words: ‘new drama’, ‘drama of ideas’, neoromanticism, symbolist drama, contact-genetic connections. Межа ХІХ - ХХ століття у західноєвропейській літературі ознаменована феноменом так званої «нової драми», зумовленої пошуком нових форм мистецтва, прагненням актуалізувати драму, максимально приділити увагу, внутрішньому світу людини. «Нова драма» вивела на авансцену нового героя - особистість, яка є передусім індивідуальністю, чиє духовне життя детерміноване загальною атмосферою епохи, а отже, у центрі уваги постають морально-філософські проблеми часу, конфлікт зовнішнього переходить у внутрішній, без акценту на реалістичному відображенні подій, що перетворює драму на своєрідну метафору життя особистості, а завдяки відкритому фіналу, запрошує глядача до роздумів, дискусій, співпереживання. Витоки «нової драми» передусім повязують з творчістю Г.