Історія дитячої книжки Східної Галичини. Реконструкція книговидавничого репертуару, тематико-типологічної характеристики. Роль та значущість друкованого слова у процесі державотворення українського народу. Формування етнічної і національної свідомості.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана у Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерства культури і мистецтв України, м. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Ківшар Таїсія Іванівна, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Дубровіна Любов Андріївна, Національна бібліотека України ім. Провідна установа: Інститут історії України НАН України, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв (01133, м.Історія українського книгодрукування потребує обєктивного відтворення історії книги, переосмислення ролі та значущості друкованого слова у процесі державотворення українського народу. Впродовж радянської доби книговидавничий репертуар видавництв, товариств, спілок, що випускали дитячу книжку у Східній Галичині, був недоступним, оскільки основний масив видань знаходився у спецхранах. У той же час без знання історії української дитячої книжки регіону неможливо реконструювати історію книговидавничого руху, дитячої літератури, бібліотечної справи, книгопоширення, а також виявлення внеску видавців, педагогів, письменників, художників, які працювали над створенням літератури для дітей. Значний науковий інтерес становлять відомості про видання, розповсюдження дитячої книжки, а також аналіз тематико-типологічного репертуару української дитячої книжки Східної Галичини, який можна здійснити на підставі нових документів, що постали із донедавна засекречених спецхранів. Видання дитячих книжок Східної Галичини окресленого періоду було висвітлено в працях І.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, хронологічні та географічні межі, сформульовані методологічні принципи, обєкт і предмет дослідження, визначено мету й завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення дисертації, подано визначення базових термінів дослідження “дитяча книжка„ та „українська дитяча книжка Східної Галичини”.Для досліджень кінця ХІХ ст. до 1939 р. характерною рисою було обговорення питань, повязаних з написанням, виданням, поширенням та читанням дитячих книжок, що висвітлювались у публікаціях педагогів, письменників, видавців, громадських діячів С. Слід відзначити науково-популярні видання, статті та розвідки, в яких висвітлено діяльність видавництв, товариств, спілок, що видавали дитячі книжки Я. Єгорової ”Дитяча література Західної України”, видання українських дитячих книжок Східної Галичини переважно оцінювали як релігійно-націоналістичні, що не сприяли вихованню у дітей здорового матеріалістичного світогляду. У колективній монографії “Книга і друкарство на Україні” вміщено огляд діяльності видавництв дитячої книжки Східної Галичини. Певний інтерес для дослідження становлять: дисертація Н.Марченко “Видання для дітей в Україні 1917 - 1923 рр.: Історіографія, джерела, типологія”; стаття Л.Перший крок у виданні нової книжки для дітей здійснило товариство “Галицько-Руська Матиця” виданням “Читанки” М.Шашкевича (1850 р.), яка за мовою, змістом, способом подачі матеріалу започаткувала новий тип як навчальної, так і пізнавальної дитячої книжки, визначила шлях розвитку книговидання для дітей. Товариство видавало поодинокі дитячі книжки (на початку діяльності спеціалізувалось на виданні навчальної книжки), популярні видання “для всіх”, “для народу”, особливо пізнавальні з історії та культури України, що певною мірою компенсувало брак дитячої літератури, формувало читацькі інтереси дітей, продовжувало традицію родинного читання. Видавництво “Світ Дитини”, засноване М.Тараньком, формувало і сприяло збереженню потреб у дитячій літературі Східної Галичини міжвоєнного періоду, здійснювало виховання українських дітей у національному дусі. У книговиданні дитячої літератури поодинокі назви дитячих книжок збільшились до 500 назв міжвоєнного періоду; від 200 - 400 примірників до середніх накладів 2 - 3 тис. примірників, найбільші сягали 15 тис.; від “випадкового” характеру видання дитячих книжок до утворення ряду профільованих видавництв, товариств, спілок, які заповнили книжковий ринок, ліквідували “голод” українських дітей на рідну книжку, а також поширювали дитячі книжкові видання за межами Східної Галичини. Дослідження засвідчило, що цільове призначення української дитячої книжки Східної Галичини - це сприяння вихованню, навчанню та соціалізації українських дітей за складних історичних умов іншомовного середовища, виховання в українських дітях почуття етнічної, національної приналежності, “пробудження” історичної памяті, національної гідності і одночасно поваги дітей до інших національностей, що проживали на етнічних українських землях.