Причини, шляхи та способи формування української діаспори в Австралії. Визначення межі розселення і чисельності українців в країні, їхньої соціальної структури, політичного статусу. З"ясування особливостей адаптації й інтеграції в іноетнічному середовищі.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукВизначивши соціальну структуру і соціально-політичний статус українців, автор відокремлює особливості адаптації й інтеграції їх в іноетнічному середовищі. Зясовано, що проблема збереження етнічної самосвідомості в діаспорі дуже актуальна, в звязку з цим автор аналізує діяльність громадських та політичних організацій та доводить, що українська діаспора Австралії є досить політично активною частиною українського етносу. Визначивши реальні можливості та форми взаємодії діаспори з Україною, автор акцентує увагу на внеску діаспори у досягнення Україною незалежності та розбудові української держави. Пропонується низка рекомендацій щодо інтенсифікації політичних, культурних та економічних звязків між українцями в діаспорі та в Україні. Автор предлагает схему внутренней структуры украинской диаспоры: ядро, к которому можно отнести австралийцев, осознающих свое этническое украинское происхождение и активных участников деятельности украинских этнических организаций и различного рода мероприятий, направленных на сохранение украинской этничности в Австралии; лица украинского происхождения, которые непостоянно берут участие в деятельности украинских этнических организаций.Актуальність теми визначається в наступних аспектах: по-перше, становлення демократичної моделі українського суспільства потребує вивчення змін в етнічній самосвідомості членів української діаспори, націленість на взаємодію з ядром українського етносу та етнічними спільностями суспільств проживання тощо. По-третє, важливе практичне значення має визначення реальних можливостей та форм участі української діаспори у розбудові української держави, інтенсифікації політичних, культурних та економічних звязків між українцями в діаспорі і в Україні. Трощинський досліджували широке коло питань, повязаних із сучасною соціально-економічною діяльністю української діаспори, в тому числі і крізь призму розвитку її звязків із землею батьків, а також створили соціально-економічний портрет українців за межами колишнього СРСР у контексті критичного переосмислення проблеми цих звязків. Євтух розробив теоретичну схему звязків української діаспори з Україною в умовах етнополітичного ренесансу в Україні. Проблемам вивчення української діаспори присвятив ряд своїх праць іноземний член Національної Академії наук України професор Чикагського університету В.В. Маркусь.В першому підрозділі першого розділу “Сутність та зміст понять “діаспора” і “українська діаспора”: аналіз концептуальних засад” автор, здійснюючи аналіз теоретичних розробок вітчизняних і зарубіжних вчених з теми дослідження, особливу увагу приділяє визначенню дефініції “діаспора”. Українську діаспору можна назвати маргінальним прошарком українського етносу, оскільки громадяни українського походження, які зараховують себе до української діаспори, прагнуть зберігати українську етнічність в умовах іноетнічного середовища й їхня діяльність стимулює розвиток української етнічності в Україні. Передусім, діаспори слід розглядати з точки зору тих, кого представляє діаспора, які країни або народи відносяться до їхньої історичної батьківщини або історичного минулого. До таких діаспор відносяться ті, які мають власні національні держави (українці, німці, поляки, фіни та інші). Третина всіх повідомлень про Україну стосується проблем взаємовідносин України з іншими державами, з них 47,2% розглядають відносини України з Росією.