Українська археографічна традиція: історія і сучасність - Статья

бесплатно 0
4.5 104
Сутність української археографічної традиції, носієм якої є українська археографія як спеціальна галузь історичної науки. Процес її зародження і розвитку. Роль у цьому процесі фундаторів української археографії М. Максимовича, М. Іванишева, В. Антоновича.


Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА ТРАДИЦІЯ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬНосіями української археографічної традиції виступають, з одного боку, самі археографи, а з другого українська археографія як спеціальна галузь історичної науки і навчальна дисципліна, як археографічно-видавнича практика, тісно повязана з історичним джерелознавством, архівознавством, документознавством, філологією та іншими науками. Це в свою чергу диктує необхідність поглибленого зясування сутності української археографії, виявлення ролі її традицій, які, спираючись на надбання попередників, закладають надійне підґрунтя для подальшого розвитку; б) наукове пізнання української археографічної традиції дозволяє повніше осягнути процес зародження, становлення і розвитку української археографії на тлі європейського археографічного поля, виявити його особливості в межах Австро-Угорської та Російської імперій, у рамках яких працювали українські археографи, започатковуючи видання памяток української минувшини і виробляючи принципи археографічної практики; в) вивчення української археографічної традиції сприяє поглибленому аналізу археографічного досвіду, зясуванню його значення для сучасності, зокрема для діяльності Інституту української археографії та джерелознавства ім. На нашу думку, українську археографію можна визначити як спеціальну, тісно повязану з історичним джерелознавством, архівознавством, документознавством та філологією, галузь української історичної науки, яка вивчає історію та теорію археографічного процесу, узагальнює досвід археографічних практик, опрацьовує наукові засади і методику виявлення, вивчення, дослідження й описування документальних та інших історичних памяток і з урахуванням суспільної цінності їхніх джерельних та інформаційних ресурсів забезпечує оприлюднення з метою якнайширшого залучення до наукового, культурного, комунікативно-інформаційного та організаційно-управлінського обігу. До них віднесемо найбільш характерні, історично сформовані ознаки, які можуть слугувати критеріями самобутності української археографії, її традицій, а саме: 1) українська етнічність археографів або їхня самоідентифікація з Україною, походження з українських теренів або тривала робота на них і прихильне ставлення до українськоїсправи; 2) домінування серед оприлюднених археографічних памяток документів і памяток українського походження або таких, що стосуються української історії і культури; 3) публікація документів в Україні або в українській діаспорі за рубежем; 4) інтерпретація документів з українських національних позицій та інтересів. Зубрицького та словянофілів; г) середина, друга половина XIX ст. і початок XX ст. діяльність Київської археографічної комісії, Археографічних комісій НТШ та УНТ, а також губернських археографічних комісій, товариства Нестора Літописця; ґ) археографічна діяльність доби Української революції 1917-1921 рр., яка започатковує виокремлення української археографії в окрему наукову дисципліну, становлення камеральної археографії і формування українських едиційних шкіл, знищених в умовах сталінізму; д) 1919-1990 рр. археографія радянських часів; (у хронологічних рамках цього періоду сформувалася українська еміграційна та діаспорна археографія); е) розвиток археографії в умовах незалежності України.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?