Малопродуктивний період для історії містобудування, відбудова лише зруйнованого під час воєнних дій. Спорудження укріплених монастирів і зведення потужних оборонних мурів. Утвердження європейського типу парадної резиденції, зразки світського будівництва.
Аннотация к работе
Українська архітектура другої половини XVII-XVIII ст. монастир резиденція світське будівництвоАрхітектура посідала особливе місце в мистецькому процесі другої половини XVII-XVIII ст. Архітектурна думка на українських землях еволюціонувала в руслі власної традиції, активно використовуючи європейський досвід через діяльність, насамперед на західноукраїнських землях, майстрів європейського походження, їх зусиллями на Правобережжі в середині - другій половині XVIII ст. постав ряд видатних памяток. На Лівобережжі друга половина століття відзначена появою таких укріплених монастирів фундації козацької старшини, як Крупицько-Батуринський, Лубенський, Мгарський, Густинський. їх фортифікації поступово втрачали оборонний характер, перетворюючись на муровану огорожу, як, наприклад, стіни чернігівського Троїцького монастиря, нові мури Києво-Печерської лаври, фрагментарно збережені стіни київського Софійського собору. У цивільному оборонному будівництві другої половини XVII ст. продовжують розвиватися тенденції, які перед серединою століття знайшли втілення в палаці в Підгірцях на Львівщині, де виразно домінує парадний, резиденційний характер споруди при маргінальному значенні оборонних елементів. Аналіз відомих фактів історії світського будівництва та памяток показує, що впродовж другої половини XVII-XVIII ст. на Лівобережжі з Києвом воно мало традиційний характер і скромні форми, поки в середині XVIII ст. не зявилися споруди, орієнтовані на російські столичні зразки.