Формування українознавчого потенціалу Української академії наук на базі високопотенційних наукових кадрів, проведення системних археографічних, історичних, етнографічних досліджень. Вирішення проблеми українського правопису спеціальною комісією ВУАН.
Аннотация к работе
Українська академія наук як координатор українознавчих дослідженьДослідження важливих проблем українознавства з погляду ретроспективи, історії його зародження, становлення і розвитку належить до винятково актуальних і важливих завдань гуманітарних наук, адже навіть в умовах незалежної України мають місце факти дискредитації та спотворення знань про Україну та українство, некоректного ставлення до відомих українознавців. Уже за статутом підкреслювався її українознавчий характер, оскільки проголошувалось, що це нова наукова установа, яка мала сприяти розвитку української національної культури, працювати українською мовою, вивчати сучасне і минуле України [2,арк.1 50]. Дослідження на українознавчу тематику публікували у виданнях "Записки Історично-філологічного відділу, "Студії з історії України", "Україна" та в інших. Слід підкреслити, що часопис "Україна", є унікальним джерелом для ґрунтовного вивчення розвитку українознавства у період національного державотворення, оскільки презентує монографічні студії, представляє концептуальні положення із розвитку різних компонентів українознавства, значно збагачує українознавчу біографістику у порівнянні з її попереднім розвитком, інформує про організаційні складові академічної праці. Разом із цим, центральною у наукових студіях українознавців ВУАН була тематика громадського та літературного життя України ХІХ початку ХХ ст. про що засвідчує той факт, що в згадуваному науковому часописі "Україна" матеріали за такою назвою посідали основне місце із виокремленням на чільне місце проблемних аспектів українсько-російських відносин, зважаючи на реакційну суть царського режиму.