Свята зимового календаря, звичаї, обряди, народні повір"я та ворожіння. Головні свята зимового циклу: Різдво, Святого Василя, Водохреща. Зимові дійства та розваги українського народу: колядування, щедрування, вертеп. Традиції на святкування Меланки.
Аннотация к работе
Виконав: Л.Ю.ТкачАвтор роботи ставить перед собою мету ознайомитися із зимовими традиціями українського народу.В народі говорять:”Зима прийшла і багато свят принесла. Але в народі свято вірили, що саме така вода є священною і вельми помічною від усіляких хвороб, нею можна відігнати недобрі сили, зокрема відьом, чи причарувати хлопців… За цим святом прогнозували й погоду. Ранком до схід сонця дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. У цьому випадку під «долею» дівчата розуміють шлюб: є цвіт на плочці - буде весілля, нема - восени доведеться Покрову благати: «Свята мати, Покрівонько, покрий мою голівоньку». Голодна тварина накидалася на їжу, а дівчата стежили: чию хлібину собака зїдала першою, та якнайскоріше вийде заміж; коли ж обнюхав і перейшов до інших - тій юнці шлюб цього року не усміхнеться, а коли забирав їжу і відбігав до закутку - вийде на чуже село.Найголовнішими святами в зимовому та річному циклі були різдвяно-новорічні, про які співалось у колядці: … перше свято - Святе Різдво… На Чернігівщині віншувальники, заходячи до хати, казали: Зі Святим Різдвом будьте здорові! Менші діти здебільшого оббігали лише родичів і найближчих сусідів, вважалося: чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим буде Новий рік. Після першої ложки куті господар піднімав келишок і виголошував: Будьмо здорові зі Святим Різдвом! Святкування розпочинав Святвечір або багата кутя, коляда - вечір напередодні Різдва (24 грудня за старим стилем або 6 січня за новим) .Група чоловіків, неодруженої молоді, дітей заходила на подвіря кожної хати, славила господарів, бажала їм здоровя, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримувала певну винагороду. В основі цих обходів лежала магічна ідея "першого дня", згідно з якою побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю. Колядування є позацерковним звичаєм, однак із часом він був частково християнізований. Давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоровя й достатку, за що отримували винагороду. Обрядових новорічних пісень - щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.