Історія створення російського прогресивного демократичного об’єднання живописців реалістичного напряму у XX ст. Значення таких передвижників як Трутовський, Ге, Литовченко, Ярошенко, Рєпін, Бодаревський та Пимоненка у розвитку художнього мистецтва.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Контрольна роботаТовариство пересувних художніх виставок (Передвижники) - творче обєднання російських художників, що існувало в останній третині XIX століття. В естетичному плані учасники Товариства, або передвижники, цілеспрямовано протиставляли себе представникам офіційного академізму.Передвижники - це живописці реалістичного напряму, які входили в найбільшу російське прогресивне демократичне обєднання - Товариство пересувних художніх виставок (1870-1923 р). Товариство являло собою принципово нову, своєрідну творчу організацію художників, виникнення якої, проте, було підготовлено попереднім розвитком російського реалістичного мистецтва і особливо мистецтва 50-60-х років 19 століття. Передвижники ставили перед собою завдання суспільно-естетичного виховання народних мас і прагнули до широкої популяризації свого мистецтва. Ідейним і організаційним керівником передвижників довгі роки був І.М. Крамской. Передвижники боролися як з Академією мистецтв, культивувати абстрактне, ідеалізований мистецтво, далеке від потреб і запитів трудового народу, так і з усілякими декадентськими, естетичними течіями, що проголошував ідеалістичний гасло «мистецтво для мистецтва».Правда теж, що «з глухого кута», в який мистецтво загнала суспільно-політична тенденція, «міг його вивести тільки мистецький геній, а представники нового руху були ледь талановитими мирнотами, і те, що вони залишили по собі цінного, створене ними наче випадково, знехотя, несвідомо». У Академії його заняття пішли вельми успішно: у 1855, 1857 і 1858 рр. він отримав 2 малі і 2 великі срібні медалі за малюнок і етюд, а в 1861 р. за картину "Харон перевозить душі померлих через Стікс" малу золоту медаль. Знамените 9 листопада 1863 р. застало Литовченко ще в Академії, він приєднався до 12 конкурентів, що відмовилися від призначеної академічною радою програми на першу золоту медаль, і, разом з іншими, покинув Академію, отримавши від неї диплом класного художника другого ступеня, разом з свідоцтвом, що художник має чудові здібності і "може писати образи". У 1868 р. за картину "Сокольничий" він отримав звання академіка, після цього Литовченко вирішив добиватися професорства, Академія надала йому майстерню, і художник протягом 4-х років працював над картиною "Цар Іоанн Грізний показує свої скарби Англійському послу Горсею", проте представлена в 1874 р. в раду для отримання звання професора картина була знайдена незадовільною в історичному і, особливо, археологічному плані. Відомі наступні його твори: "Олімпійські ігри" (Академічна виставка 1860 р.), "Цар Петро і царевич Іоанн, що показуються їх матірю стрільцям" (Академічна виставка 1862 р.), "Тамара", за цю картину була оголошена художникові подяка академічної ради (Академічна виставка 1863 р.).Творчість передвижників, які розглядали свою діяльність як подвиг суспільного служіння, було присвячено інтересам трудового народу.