Відомості про нотаріусів як окрему фахову групу в структурі української інтелігенції в Галичині наприкінці XIX — на початку XX століття. Зростанні чисельності і вагомості нотаріусів у соціальній структурі населення краю. Попит на нотаріальні послуги.
Аннотация к работе
Львівський національний аграрний університетНаголошено на зростанні чисельності і вагомості нотаріусів у соціальній структурі населення краю, що було зумовлено як збільшенням попиту на нотаріальні послуги, так і популярністю юридичного фаху, специфікою підготовки нотаріусів у вищих навчальних закладах (функціонування україномовних кафедр на юридичному факультеті Львівського університету, можливість поєднувати процес здобуття освіти із трудовою діяльністю). Водночас відбувається внутрішнє структурування цієї соціально-професійної групи, у якій виокремлюються адвокати, судді (в тому числі судові і державні службовці) та нотаріуси. По-друге, нотаріуси, на відміну від адвокатів, в Австро-Угорській імперії мали статус державних службовців, а тому цілковито повинні були поділяти і репрезентувати ідеї австрійського патріотизму та лояльності до офіційної влади. їхня професійна діяльність залежала від різноманітних контролюючих інстанцій, які могли використати опозиційні погляди нотаріуса як привід для різного роду покарань та дисциплінарних стягнень. Також, з огляду на те, що донедавна у вітчизняній історіографії домінували праці з політичної проблематики, така соціально-професійна група як нотаріуси взагалі перебувала поза сферою зацікавлень дослідників. З 1911 р. в Австрії був запроваджений новий закон, за яким розмежовувалася судова практика для кандидатів на суддів, нотаріусів і адвокатів.