Українські лексичні запозичення в польській літературній мові - Автореферат

бесплатно 0
4.5 116
Дослідження українсько-польських мовних зв’язків у слов’янській філологічній науці. Характеристика українських лексичних запозичень у польській літературній мові. Вплив українських лексичних елементів на формування складу польської літературної мови.


Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі історії та культури української мови Волинського державного університету імені Лесі Українки. Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Дзендзелівський Йосип Олексійович Багмут Алла Йосипівна, Київський університет економіки і технології транспорту, професор кафедри української та іноземних мов кандидат філологічних наук Захист відбудеться 25.10.2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.172.01 при Інституті мовознавства ім.Українсько-польські звязки тривають здавна, як здавна поруч живуть українці та поляки. Вивчення українських лексичних запозичень у польській літературній мові дає змогу простежити характер впливу українських елементів на розвиток словникового складу польської літературної мови, а також розкрити особливості мовної взаємодії у другій половині XVIII - кінці XX ст. У дисертаційному дослідженні українізмами в польській літературній мові називаємо українські лексичні запозичення з української мови або запозичення, перейняті в польську мову за українським посередництвом. Вивчення українсько-польських мовних контактів у польській філологічній науці дало, як відомо, найвизначніші результати в галузі діалектології, частково - ономастики, а також при вивченні процесів формування польської літературної мови. Докладного дослідження потребують українізми в польській літературній мові XVIII-XX ст., оскільки без аналізу цього періоду загальна картина запозичень українських елементів у польську літературну мову відповідно до певних історичних періодів залишається незясованою.Дисертаційне дослідження загальним обсягом 233 сторінки складається з переліку умовних скорочень, списку скорочень назв джерел, вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатку.Студії польської україністики характеризуються значними досягненнями в галузі історії мови, фонетики, лексики, морфології (праці А. По-перше, період, коли українська і польська мови виступали як рівноправні, незалежні, і, по-друге, період, коли українська мова стає пригнічуваною, підпадає під вплив привілейованої, а згодом державної польської мови. Українські запозичення упродовж XVI-XVII ст. проникали в польську мову найчастіше з художніх творів, тобто з мови літератури, та з окраїнних говірок, які відігравали велику роль у розвитку польської літературної мови. Деякі українські лексичні запозичення швидко вийшли з ужитку, але більшість українізмів увійшла до словникового складу польської літературної мови. Близьке сусідство і перебування протягом тривалого часу в складі однієї держави (Польща, Росія) окраїнних польських та українських говірок також сприяло запозиченню в польській мові побутової, виробничої лексики, назв рослин і тварин тощо.Як наслідок, у складі польської літературної мови зафіксовано близько 300 запозичень з української мови. Переймання, а згодом і запозичення українських лексичних елементів у польську літературну мову другої половини XVIII - кінця XX ст. відбувалося усним (говірки, т.зв. кресовий діалект), а також писемним (мова художньої літератури) шляхом. Частина українізмів проникла до польської мови ще в XVI-XVII ст., створивши підґрунтя для функціонування українських слів у XVIII-XX ст. не тільки як екзотизмів у творах польських письменників - вихідців з етнічних українських земель, але як стилістично нейтральної лексики. Запозичення набули особливого поширення в епоху романтизму, коли посилено пропагувалися звязки творчості письменника з його найближчим оточенням, із землею і народом, серед якого він живе, із фольклорними й історичними традиціями. Саме цей період дав найбільш відомі постаті авторів поляків, які у своїх творах уживали українські лексичні елементи, що сприяло поширенню в польській мові слів з h (hozy); впровадженню нових суфіксів, префіксів або їх значень:-ec - для етнічних назв (pohaniec);-iszcz-e - для назв місцевостей (siedliszcze);-ajl-o - для назв виконавців дії (szukajlo);-enk - для здрібнілих форм (holowienka); prze- - przeczysta.

План
Основний зміст дослідження розкрито в 6 статтях.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?