У той час, як Доля є началом позитивним, втіленням протилежного начала в українських легендарних переказах є Злидні. Українськи оповіді про надприродний істот. Вірування в демонічне походження хвороб у різних верств населення, навіть найкультурнійших.
Аннотация к работе
Реферат на тему: Українські легендарні оповіді про надприродних істот: Злидні та Уособлення хвороб 1. ЗЛИДНІ У той час, як Доля є началом позитивним, втіленим співіснуванням людини (те саме, у що в сербів Среча), причому між людиною та її Долею існує різновид наперед установленої гармонії, втіленням протилежного начала в українських легендарних переказах є Злидні, які, на противагу Долі, діють цілком самостійно й незалежно від людини. Злидні подаються іноді в образі незримих дідів-жебраків (французький Бось уособлюється також в образі старого жебрака, іноді - в образі старої баби). Де лиш вони оселяються, там панує вічна бідність (Переяславський повіт Полтавської губернії): «Просилися Злидні на три дні, та й вигнать не можна» - побутує прислівя. Де тільки заведуться Злидні, там бідність не переводиться доти, доки або самі Злидні не перейдуть кудись в інше місце, або ж поки та людина, в якої вони оселились, не відведе їх в якийсь спосіб від себе. В одному селі жив чоловік - здається, й роботящий, однак весь час діло в нього не йшло на лад: бється, як риба об лід, а ніяк не може вибитися з убозтва. В тому ж селі жив великий багатій, та тільки такий заздрісний, що й Боже ти мій!. А вивідавши усе, заздрісний багатій дістався до того млина, де бідняк сховав ріжок із Злиднями, вийняв його з-під валу й випустив Злиднів на волю. Дещо іншого характеру оповідь, записана в Заславському повіті.