Подання фактичного матеріалу про літературні угруповання та об"єднання, що діяли на території України (час їх заснування, основна мета та представники даної організації): Кирило-Мефодіївське братство, Руська трійця, Братство тарасівців, Молода муза та ін.
Аннотация к работе
Рекомендаційні матеріали на допомогу шкільній програміКирило-мефодіївців обєднували любов до України, її історії, мрії про самостійне існування кожного словянського народу на засадах парламентаризму, про словянську федерацію як рівноправне обєднання незалежних держав. Організація була певною мірою відображенням молодоєвропейського руху у розумінні ідеалів суспільного прогресу, висотою місії науки, освіти, мистецтва. Одна з причин нашої національної трагедії сформульована так: Україна “попала в неволю, бо вона по своїй простоті не пізнала, що там був цар московський, а цар московський усе рівно був, що ідол, що мучитель”. Однак, незважаючи на коротке, 14-місячне, існування та організаційну невикінченність, Кирило-Мефодіївське братство, його ідеї відіграли значну роль у розвитку не лише української, але і загальноєвропейської політичної та філософської думки. Братство тарасівців обстоювало органічну єдність України в її етнічних межах, заявляючи, що завдяки моральній силі територіально почленованого народу “нас не можуть відірвати від галичан, ані галичан від нас”, послідовно обґрунтувало потребу природного функціонування української мови, трактованої як “орган духа і виявляч психології народної” в усіх сферах національного та суспільного життя: “в родині, в усяких справах, як приватних, так і загальносуспільних, у громаді, у літературі і навіть у зносинах з усіма іншими народами, що живуть на Україні”, прагнуло такого “ідеалу людського ладу, в якому немає місця нації пануючій і нації поневоленій”, “ні визискувачеві, ні визискуваному, а є місце цілковитій національній родині, що складається з рівних поміж себе правом, можливо, однаково забезпечених національно свідомих братів-працівників”.Америка “Первісну сімку” групи складали: Емма Андієвська, Віра Вовк, Женя Васильківська, Патріція Килина, Юрій Тарнавський, Богдан Рубчак, Богдан Бойчук. 1965-1968 (назва виникла у 1969) Київ Василь Голобородько, Віктор Кордун, Василь Рубан, Микола Воробйов, Михайло Саченко, Валентина Отрощенко, Надія Кирян, Михайло григорів, Іван Семененко, Станіслав Вишенкський, Валерій Ілля (студенти, які в 2-й половині 1960-х рр. вступили до Київського університету, а згодом були виключені з нього). “Девятдесятники” 1) літературна генерація, представники якої почали друкувати свої твори у 90-х роках; 2) самоназва великої групи молодих літераторів, котра формально виникла завдяки реалізації проектів антологій видавництв “Смолоскип” - “Молоде вино”і “Тексти”. При значній строкатості феномену у ньому чітко прослідковуються наступні тенденції: Сюжетна, мовна епатажність, розрахована здебільшого на молодіжну читацьку аудиторію; Спроба чергової “переоцінки всіх цінностей”; Відлуння “контрреволюційних” тенденцій європейського мистецтва та мистецтвознавства; Тяжіння до секації текстових обсягій (“рваний текст”); Намагання опанувати формальні здобутки класичної епохи саме як “формулу-для-себе”; Вплив рок-субкультури Неподоланий освітній провінціалізм 1990-ті Україна Іван Андрусяк Юрій Бедрик Сергій Жадан Тарас Прохасько Галина Демська Галина Петросаняк та ін. “МУЗЕЙНИЙ ПРОВУЛОК,8” (літературний “неокласичний гурт”) Властивою для гурту була відсутність будь-якої характерності, себто звана і легко впізнавана невиразність, за котрою відразу вгадується перо журналіста, що переплутав “гобі” з літературним покликанням.