Витіснення науковими даними природознавства цілого циклу народнопоетичних легенд, які виникли здебільшого на апокрифічній основі. Чудесна сила квітки папороті та бульби, земляної груші. Українські оповіді про чорнобильник, осот, очерет та кропиву.
Аннотация к работе
Реферат на тему: Українські космогонічні легенди та перекази про різні трави та квіти Українська народна ботаніка, оповита яскравим поетичним і релігійно-міфічним серпанком, довго і, на жаль, марно чекала на своє спеціальне і авторитетне дослідження. Між тим, час спливав, етнографічні матеріали нагромаджувалися в цілому досить мляво, легенди про різні рослини помалу забувалися самим народом, витіснені науковими даними природознавства. Корисні трави, хлібні злаки, городину і квіти насадив, за народним віруванням, Господь, а «колючки, репяхи, бурян й усі гіркі й вонючі трави і цвітки садив лукавий, щоб люди кололись ними, чхали од них, лаялись і грішили.» При цьому, походження деяких з них огорнуте часто то гумористичними, то глибоко зворушливими, то високо-поетичними легендами; інші народ наділив надзвичайними властивостями. Один раз на рік, за народним повірям, в ніч під Івана Купала, папороть квітне маленькими, як на кропиві, квіточками, що горять, як вогонь. Роздобути квітку папороті дуже важко, бо вона квітне всього лиш одну мить і пильно охороняється від людей чортами.