Огляд історії розвитку і формування діалектних явищ у фонетиці. Комплексний аналіз структури буковинських та гуцульських говірок Південної Буковини на фонетичному рівні. Фонетична система українських говірок Сучавського та Ботошанського повітів Румунії.
Аннотация к работе
Прикарпатський університет імені Василя Стефаника Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Герман Констянтин Федорович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Поповський Анатолій Михайлович, Дніпропетровська юридична академія МВС України, професор кафедри українознавства; Захист відбудеться 30 червня 2004 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К20.051.02 у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника (76025, м.У Сучавському і в північно-західному куті Ботошанського повіту живуть українці. Крім цього, у 8 населених пунктах українці живуть разом із румунами, зберігаючи рідну українську мову. У Сучавському й Ботошанському повітах близько 50 тисяч українців, яких у Румунії називають рутенами, а їхню рідну мову - рутенською. У більшості сіл Південної Буковини українська мова була і залишається дотепер мовою активного вжитку в різних сферах спілкування, крім офіційної. Актуальність дисертаційного дослідження полягає в тому, що фонетика українських говірок Південної Буковини хоч і привертала увагу науковців, та все ж не була предметом системного дослідження.Вони використали фонологічні засади аналізу говірок, які разом із спостереженнями над звуковою реалізацією фонем у говірках дають важливу нову інформацію про досліджувані діалектні системи. У 1999 році побачила світ книга І.Робчука “Студії і статті”, у якій подано огляд історії вивчення українських говірок Румунії, аналіз давніх рефлексів [о], [е] в новозакритих складах українських говорів Румунії, відомості про синтаксичні особливості, лексику з погляду її походження, регіональний атлас українських говорів та ін. Зауважимо, що континуантами етимологічного *[і] в буковинських говірках є широкий спектр звуків: [і], [и], [ие], [е], [а], а в гуцульських говірках засвідчені тільки два звуки: [іие] після мяких приголосних [д?], [т?], [н?] та [ие] на початку слова і в середині після інших приголосних. У гуцульських говірках Південної Буковини після передньоязикових [д?], [т?], [н?] у наголошеній позиції виступає звук [іеа]: д?ійахок?(т?), д?ійариево, н?ійаго, т?ійабе; перед твердими приголосними, крім [д?], [т?], [н?], - звук [еа]: цeаго, лeаду, Пeатрие, сeамиеj, рeабра, в іменниках середнього роду в кінці слів фіксуємо голосний [е]: колoс?е, виес?іл?е, знан?й, п?ід:aш?е, клoч?е. Звук [ф] фіксуємо там, де в говірках південно-східного наріччя виступають звуки [хв], [кв], [х], [п]: фалuет?і, фuыст, фuыртка, фатaт?і, фартyх, ф?нртка, фасoл?а, фатaтие, фyтро, потрафuетие.Буковинські говірки відрізняються від гуцульських такими рисами: 1) фонема /и/ у буковинських говірках реалізується обниженим голосним [ие]: сuела, muet?ие, клuен.У гуцульських говірках репрезентантом фонеми /и/ є більш обнижений голосний [еи]: сeила, мeит?ие, лeита,клeин. У гуцульських говірках після приголосних [д?], [т?], [н?] - реалізується звуком [іеа]: д?іеан?, у н?ійаго, у т?ійабие; після інших приголосних виступає звук [еа]: брeаза, лeада, до цeаго, вeарбие3) Фонема /і/ у буковинських говірках реалізується звуком [і]: нншиеj, іглa, але в окремих словах голосний [і] втратився: мн?е, гра. 4) Етимологічний голосний * [о] в нових закритих складах у буковинських говірках змінився на [і]: в?нн, к?нн?, к?нт, в?нз.У гуцульських говірках континуантом етимологічного голосного* [о] у нових закритих складах виступає звук [иы]: виын, киын?, киыт, виыз. 6) У буковинських говірках приставний голосний [і] зазнав метатези і виступає після приголосного: р?нж?а (пор. ржа).У гуцульських говірках метатези немає, але голосний [і] реалізується звуком [ие]: иерж?б. 8) Частка-постфікс *[-sk] у буковинських говірках має на кінці голосний [а]: пиетaус?а, диевuеус?а, купaус?а, учuеус?а.У гуцульських говірках у цьому компоненті слова *[-sk] слова виступає голосний [ие]: пиетaусие, диевuеусие, купaусие, учuеусие.Диссертация посвящена комплексному анализу структуры буковинских и гуцульських говоров Южной Буковины на фонетическом уровне. Особое внимание сосредоточено на анализе отличий буковинских и гуцульских говоров Южной Буковины. Детально проанализированы фонетические изменения, зафиксированные в разных ареалах этих говоров. Regional phonetic peculiarities of dialects under study are explored carefully, being a finding of search in the areals where these dialects occur. As we can see, Bukovynian and Hutsul patois in Suceava are undergoing the same linguistic laws as other Ukrainian patois, Bukovynian and Hutsul ones in Northern Bukovyna in particular.