Створення нового бібліотечного законодавства. Нормативна база діяльності публічних бібліотек. Удосконалення системи, формування нової інфраструктури бібліотечно-бібліографічних установ, фахової періодики. Формування електронних ресурсів в Україні.
Аннотация к работе
Українські бібліотеки у 90-х роках XX ст.: основні тенденції розвитку та напрями діяльностіВоно почало розвиватися у комплексі законів про культуру, про бібліотеки і бібліотечну справу, прообовязковий примірник, про доступність інформації та інших нормативно-правових актів, міжнародних угод, ратифікованих Верховною Радою України, де бібліотека розглядається як чинник історико-культурного середовища. Оскільки бібліотеки увійшли до складу національної системи науково-технічної інформації і формування довідково-інформаційних фондів (обробка, зберігання, поширення і використання інформації, інформаційне забезпечення юридичних та фізичних осіб), на них поширилось й законодавство у галузі інформації: Закон про інформацію (1992) та Закон про науково-технічну інформацію Національного інформаційного фонду України (1993). Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» чітко визначив статус бібліотек, правові та організаційні засади їх діяльності, спрямованої на реалізацію прав громадян на вільний доступ до інформації, знань, залучення до цінностей національної та світової культури, науки, освіти, що зберігаються у бібліотечних фондах. Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» декларуються такі основні напрями бібліотечної політики: підтримка бібліотечної справи та її розвиток шляхом гарантованого фінансування бібліотек, пільгової податкової, кредитної та цінової політики; фінансування створення інформаційних мереж і телекомунікаційних систем для інформаційного обміну, входження у світові глобальні компютерні мережі, обєднання та забезпечення доступності розподілених бібліотечних ресурсів; стимулювання взаємовикористання бібліотечних ресурсів через систему міжбібліотечного абонементу, зведених каталогів, депозитаріїв, обмінних бібліотечних фондів, інтеграцію бібліотек у світовий інформаційний простір; координація діяльності бібліотек усіх форм власності, регулювання діяльності на основі кооперації бібліотек державної і комунальної власності; забезпечення розвитку бібліотечного обслуговування соціально незахищених верств населення; розроблення програм і стратегій розвитку бібліотечної справи та забезпечення їх цільового фінансування; створення умов для міжнародного бібліотечного співробітництва. У 90-х роках ХХ ст. набула поширення така форма міжнародної бібліотечної співпраці, як «бібліотека в бібліотеці» - бібліотека однієї держави у бібліотеці іншої (або спеціалізовані фонди).