Історія та основні етапи стилістичного розвитку українського "панського" килима XVII–XVIII ст. в контексті світового килимарства. Технологічні та художні особливості українських килимів у порівнянні з синхронними східними та західноєвропейськими виробами.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРоботу виконано у Львівській академії мистецтв на кафедрі історії та теорії мистецтва Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор кафедри історії та теорії мистецтва Львівської академії мистецтв, академік Української Академії Мистецтв, академік Академії наук Вищої школи України Запаско Яким Прохорович Касіяна Гринюк Марія Миколаївна Провідна установа: Інститут народознавства НАН України Захист відбудеться “16” травня 2003 року о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.103.01 у Львівській академії мистецтв за адресою: 79011, м. Дисертацію присвячено дослідженню історії та стилістики українських “панських” килимів XVII-XVIII ст. в контексті світового килимарства. Досліджено чинники формування стилістики українських “панських” килимів XVII-XVIII ст.: роль традиційного народного килимарства та вплив імпортної продукції.Щербаківський, на відміну від інших дослідників, до “панських” килимів зачислив вироби, зразками для яких служив не лише західноєвропейський, але й орієнтальний текстиль. Під цим оглядом уваги заслуговує питання імпорту килимової продукції в Україну, ідентифікація типів килимів, зображених в памятках українського образотворчого мистецтва, атрибуцій як опублікованих так і неопублікованих українських “панських” килимів XVII-XVIII ст. При цьому слід зазначити, що питання імпорту килимів актуальне також в контексті дослідження господарсько-економічної історії України XVII-XVIII ст., а здійснена ідентифікація типів килимів, зображених в памятках українського образотворчого мистецтва, актуалізує тему дослідження в контексті студій тогочасного малярства. Характер мети дослідження зумовив потребу розвязання цілого ряду завдань, основними з поміж яких вважаємо: - визначити середовище та особливості побутування “панських” килимів у XVII-XVIII ст., розглянути килим крізь призму світогляду людини епохи, розкрити значення цього явища в житті тогочасного суспільства; розглянути чинники формування стилістики українських “панських” килимів XVII-XVIII ст., у звязку з чим розкрити роль народного килимарства у формуванні феномену “панського” килима та дослідити асортимент імпортних виробів, які служили зразком для наслідування;Письмові джерела свідчать, що в маєтках представників еліти України килими нагромаджувалися у великих кількостях (князь Януш Острозький 1616 р. володів 162 килимами, в інвентарі майна Івана Самойловича 1682 р. ми нарахували 143 килими, а в Павла Полуботка 1724 р. У цьому контексті надзвичайно популярне в українському килимарстві чорне тло килимів сприймалося як реальний колір землі, а золотисто-жовте тло, що особливо часто трапляється у “панських” килимах, з огляду на символіку золотої барви, - як земля райського саду. З метою зясування технологічних передумов виробництва українських “панських” килимів XVII-XVIII ст. у підрозділі 2.2 прослідковано початки килимарства на українських землях. Поруч з терміном “килим”, який зявляється щойно у XVII ст. використовувалися й інші назви килимових виробів: “ковер”, “гуня”, “полавочник”, “коц”, що вказує на технологічні, художні та функціональні відмінності між ними. Розділ третій “Чинники формування стилістики українських “панських” килимів XVII-XVIII ст.” присвячено дослідженню ролі народного килимарства та імпортної продукції у формуванні стилістики українських “панських” килимів.Дослідження історії та основних етапів стилістичного розвитку українського “панського” килима XVII-XVIII ст. в контексті світового килимарства, дає підстави для відповідних висновків. В історії українського “панського” килимарства період XVII-XVIII ст. виступає окремою цільною епохою, позначеною низкою характерних ознак, які стосуються передовсім особливостей функціонування килимів, організації килимового виробництва та стилістики виробів. Український “панський” килим як феномен художньої культури витворився у середовищі шляхти XVII-XVIII ст. Килими активно використовували у побуті та обрядах, як предмет розкоші килим вважався символом влади. Ланкою, через яку здійснювався діалог були народні майстри “панських” килимарень, які приносили у стилістику “панського” килима, базованого на модних чужоземних зразках, живий струмінь народного мистецтва.