Специфіка функціонування та суспільно-політична проблематика україномовної легальної преси на окупованих українських землях часів Другої світової війни. Вплив періодики на національно-політичне та духовне життя українців років нацистської окупації.
Аннотация к работе
Національна академія наук України інститут українознавства ім.Робота виконана у відділі новітньої історії Інституту українознавства ім. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Крупський Іван Васильович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри радіомовлення і телебачення. Кондратюк Костянтин Костянтинович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри новітньої історії України; Захист дисертації відбудеться “8” квітня 2008 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 в Інституті українознавства ім.Україномовна легальна періодика, що функціонувала в роки нацистської окупації (1939 - 1944), зберегла значну кількість інформації, вкрай важливої для дослідження громадсько-політичного життя цього періоду. Незважаючи на жорстку цензуру, загалом суворе обмеження суспільно-політичного процесу, ці видання були суттєвим джерелом інформації для мільйонів українців, які опинилися в епіцентрі війни. Редакційні колективи, що формувалися переважно з українських діячів культури, педагогічних працівників, духівництва, намагалися не лише висвітлити перебіг воєнних дій, а й повідомляти про основні місцеві події, повязані з життям цивільного населення окупованих нацистами українських земель, сприяти формуванню в нього національної свідомості на прикладах української історії, літератури, науки. Вивчення усього масиву легальної періодичної преси цього періоду, зокрема процесу її становлення, розвитку й функціонування, дає змогу заповнити важливі прогалини в історії України Другої світової війни. визначити та порівняти специфіку функціонування української преси в Генеральній Губернії, Райхскомісаріаті України (включаючи прифронтову територію), на українських землях, окупованих німецькими союзниками - Румунією та Угорщиною;Грицюк, який подав низку відомостей про видання, їхні назви, редакторів, періодичність, роки виходу і тираж. За “Розпорядком про видавання і продаж друкарських творів” (1942) необхідно було отримати дозвіл на видання і розповсюдження періодичної продукції. Незважаючи на незадовільні умови, редактори і журналісти зуміли запропонувати читацькій аудиторії не менше 113 багатотипних часописів (першим був тижневик “Холмські вісті”), різних за проблемно-тематичним наповненням, періодичністю, цільовим і читацьким призначенням, що виконували не тільки інформаційну функцію, а й намагалися організовувати й підтримувати читача в складних актуаліях тогодення. Редакції цих видань зуміли створити не лише потужне інформаційне джерело для українців, а й формувати зміст з огляду на інші запити й потреби читацтва. Саме тому й відбулося таке широке тематичне розгалуження преси: універсальна (49 видань, серед яких вирізняється за всеохопністю змісту часопис “Краківські вісті”), нормативна (12 видань, що представляли офіційну інформацію від німецьких урядових чинників та українських інституцій, зокрема створених представниками ОУН), економічна (6 назв, 3 з яких представляли загальногосподарські справи, а інші 3 - конкретні галузі (пасічники, ремісники, залізничники), культурологічна (з 12 видань найкращими з огляду на вагомість публіцистики були “Наші дні”), релігійна (з 11 часописів, що орієнтувалися і на духівництво, і на пересічного читача, 7 стосувалися греко-католицької віри, а 4 - православної).