Передумови і впровадження НЕПу. Досягнення і складнощі політики українізації. Економічні та політичні причини примусової колективізації: недостача зерна в країні та націоналізація землі. Ліквідація куркульства як класу. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.
Аннотация к работе
На базі непу промисловий розвиток СРСР у середині 20-х років досяг довоєнного (1913 р.) рівня, однак країна суттєво відставала від передових капіталістичних держав: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, добувалося вугілля і нафти.З 11 тис. підприємств, що було розташовані на території УСРР, в 1922 р. працювало близько 2,5 тис. Фактично перестала існувати фінансово-грошова система. Єдиним виходом із цієї складної ситуації було запровадження НЕПУ. Протягом 1921 - 1922 рр. було запроваджено комплекс заходів в усіх галузях народного господарства, внаслідок чого сформувалася нова модель господарювання, яка увійшла в історію як нова економічна політика (НЕП). селянин до початку посівної кампанії знав, який податок він повинен сплатити державі (спочатку податок був натуральним, а потім став грошовим); після виконання своїх обовязків перед державою селянин отримував право реалізовувати лишки свої продукції через кооперативи, місцеві бази за ринковими цінами;Оцінюючи взагалі міжнародно-правовий статус України з моменту встановлення радянської влади і до створення СРСР, слід зазначити, що республіка була юридично самостійною, незалежною державою. На практиці обмеженість суверенітету України закладалася ще в ході громадянської війни, коли складалися військово-політичні союзи радянських республік. Управління цими сферами з Москви перетворило республіки на регіони унітарної держави. Раковський - з другого, підписали від імені своїх держав договір про воєнний і господарський союз. В серпні 1922 р. створено комісію політбюро ЦК РКП (б) для підготовки проекту рішень щодо майбутніх стосунків між республіками.XII зїзд РКП (б), засудивши всі "місцеві націоналізми", проголосивши політику "коренізації" її основними задачами були: залучення представників корінних національностей до партії та державного апарату; Серед причин, які спонукали більшовицьких лідерів піти на такі радикальні кроки по активізації процесу національного відродження в окраїнах, головними були: введення політики коренізації більшовики спрямовували на контролювання процесу національного відродження в радянських республіках; політика коренізації повинна була частково компенсувати обмеження політичних і економічних прав радянських республік в складі СРСР. Український варіант політики коренізації увійшов в історичну літературу під назвою українізація. Українською мовою видавали більше половини книжок і газет, випускалися всі або майже всі кінофільми, ставилися вистави в чверті театрів, повністю здійснювалося радіомовлення.Головними завданнями політики індустріалізації стали: перетворити СРСР з аграрної відсталої країни в високорозвинену промислову державу; Зважаючи на те, що держава в силу певних обставин, могла розраховувати лише на свої внутрішні ресурси, для здійснення індустріалізації були визначені наступні джерела фінансування: перекачування коштів з легкої та харчової у важку промисловість; Всупереч заяві Сталіна про виконання плану першої пятирічки за чотири роки і три місяці, насправді за більшістю показників він далеко не був виконаний навіть за пять років. Не дивлячись на те, що жодна з довоєнних пятирічок не була виконана, індустріалізація призвела до кардинальних змін як позитивного, так і негативного характеру в соціально-економічній сфері України. В той же час для одержання коштів на індустріалізацію було пограбоване і поневолене село; демонтовано неп і запроваджено командно-адміністративну систему в економіці; ліквідовано рештки економічної самостійності України; створено атмосферу напруження, пошуку шкідників, що спричинило масові репресії.Так, якщо у 1930 р. при зборі 835 млн. центнерів хліба було вивезено за кордон 48,4 млн. центнерів, то у 1931 р., коли урожай був значно меншим - 695 млн. центнерів хліба, на зовнішній ринок було поставлено 51,8 млн. центнерів зерна. Трагічні події на Україні були викликані також спробою з допомогою голоду зламати опір селянства колективізації. В постанові критикувалось керівництво Ново-українського району, яке, не дивлячись на попередження ЦК "своєю опортуністичною практикою..., ігнорувало роботу щодо мобілізації колгоспних мас, зокрема, колгоспного та бідняцько-середняцького активу, на боротьбу з куркулем за виконання плану хлібозаготівель". В результаті, у червні-липні 1932 р. Україна заготовила близько 3 млн. пудів хліба, що було значно менше в порівнянні із відповідним минулорічним періодом. На Україні розпочала свою роботу надзвичайна комісія, очолювана Молотовим, який у своєму виступі на Політбюро ЦК КП(б)У 30 жовтня 1932 р, проінформував присутніх, що зобовязання України зменшене на 70 млн. пудів і встановлюється в обсязі 282 млн. пудів, у тому числі по селянському сектору - 261 млн. Дане рішення було продиктовано зовсім не турботою про українського селянина, як це може показатися на перший погляд, а тим, що стала зрозумілою неможливість виконання попереднього плану хлібозаготівлі.
План
Зміст
Вступ
1. Нова економічна політика: причини, зміст, результати
2. Україна і утворення СРСР
3. Досягнення і складнощі політики українізації
4. Україна в умовах здійснення політики індустріалізації і колективізації