Тенденції розвитку сільського господарства з домінуванням поміщицького землеволодіння. Вплив рутинного стану техніки та технологічно відсталої системи землеробства на ефективність сільськогосподарського виробництва. Початок промислового перевороту.
Аннотация к работе
Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії в першій половині XIX стУ цей період сільське господарство було головним сектором економіки, а стан аграрних відносин значною мірою визначав динаміку всього суспільного розвитку. І це не випадково, оскільки саме в аграрній сфері перебувало ядро феодально-кріпосницької системи: основний засіб виробництва - земля, що належала поміщикам, і основна виробнича сила - залежне від феодала чи держави селянство. В українських землях, що належали Російській імперії, воно становило майже 75% усієї землі. Незважаючи на таку значну концентрацію в руках поміщиків земельних угідь, їхні господарства деградують та занепадають, про що свідчать посилення експлуатації селян, низький рівень організації праці, технологічний застій, неефективне екстенсивне господарювання, зниження прибутків тощо. Отже, форсований наступ поміщиків на селянські землі на початку XIX ст. не тільки не сприяв подоланню господарської кризи, а дедалі її поглиблював, оскільки цей процес руйнував самі основи феодального способу виробництва (порушувався принцип наділення селянина засобами виробництва, різко падала рентабельність індивідуальних селянських господарств).