Україна: "друга серед рівних". Десталінізація. Експерименти в економіці. Зміни у промисловості. Питання економічної експлуатації. Активізація інтелігенції. Реакція. Суспільні зміни. Демографічні умови. Життєвий рівень.
Аннотация к работе
План: 1. Україна: «друга серед рівних». 2. Десталінізація. 3. Експерименти в економіці. 4. Становище України у складі СРСР за хрущовської доби влучно визначив Борис Левицький фразою «друга серед рівних». Дедалі більше фактів указувало на те, що між Кремлем і Києвом виникло негласне порозуміння, за яким українцям за під - тримку та співпрацю пропонувалася роль молодшого партнера в управлінні радян - ською імперією; росіяни, звісна річ, були старшими партнерами. Українцям, які не вірили в можливість самостійності й не прагнули здобути її, ця модерна версія мало - російства XIX ст., здавалося, пропонувала широкі індивідуальні можливості зробити карєру. Щоб підкреслити ті великі переваги, що їх приніс Україні союз із Москвою, святкування річниці Переяслава вінчав акт передачі Криму від Російської Федерації Україні - як «свідчення дружби російського народу». По-перше, оскільки півострів був історичною батьківщиною кримських татар, що їх вигнав Сталін під час другої світової війни, росіяни не мали морального права дарувати, а українці приймати цей дар. По-друге, через наближеність та еко- номічну залежність від України Крим природно утримував з нею сильніші звязки, ніж з Росією. Сталінський підхід до модернізації, що являв собою поєднання терору, ідеології та примусової індустріалізації, виявився ефективним, але штучним методом просування радянсько- го суспільства вперед. Хрущов розумів, що в остаточному підсумку переконання, а не примус, ефективність, а не задушливий контроль, майстерне управління, а не ре- волюційний запал, забезпечать надійне зростання Радянського Союзу. У тривалому й детальному виступі він піддав нищівній кри- тиці Сталіна та його злочини, викликавши серед партійних ортодоксів велику роз- губленість. Через два роки почалася публікація Української Радянської Енциклопедії, частково у відповідь на подібний проект, що його здійснювали українські емігранти на Заході. У 1954 р., в розпал святкувань переяславської річниці, було оголошено про страту Василя Охри- мовича - видатного провідника ОУН на - еміграції, якого з літака закинули на Ук- раїну американці. Чи не найпромовистішим свідченням рішучості Хрущова дотримуватися основних засад радянської національної політики - навіть якщо водночас робилися деякі другорядні поступки - стала реформа освіти 1958 р. Ті положення її широкої перебудови, що торкалися вивчення національних мов, містили надзвичайно багато суперечностей.