Процедура вирішення спорів в рамках Світової організації торгівлі. Особливість обговорення справи панеллю. Характеристика розгляду апеляційної заяви. Введення Україною спецмита на імпортні автомобілі. Механізми захисту від недобросовісної конкуренції.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України РЕФЕРАТ з дисципліни "Міжнародне економічне право" на тему: «Україна та механізм вирішення спорів СОТ»Сучасна процедура вирішення спорів, що існує у Світової організації торгівлі (далі - СОТ), є результатом довготривалого та складного процесу розвитку. Невдала спроба створення Міжнародної торговельної організації чітко продемонструвала небажання країн-членів підпорядковувати свою торговельну політику будь-якій міжнародній організації та віддавати повноваження вирішувати спори третій стороні. Тому весь процес еволюції механізму вирішення спорів відображає вагання країн між бажанням мати ефективну, зорієнтовану на правові засоби систему вирішення спорів та бажанням мати стабільну торгівельну політику.Наприклад, суперечка виникає коли одна держава-член СОТ приймає законодавчий акт чи інші нормативно-правові документи, які розглядаються іншими державами-членами СОТ як протиправні відповідно зобовязань які містяться в угодах СОТ.[4] "Процес вирішення спорів в рамках СОТ здійснюється в два етапи:" розгляд справи панеллю та розгляд справи апеляційним органом (за умов подання апеляції). Якщо сторони по справі не здатні врегулювати суперечку на цьому етапі, впродовж 60 днів, то заявник (держава яка ініціювала процес вирішення суперечки) може вимагати, відповідно положень ДСА, заснування панелі для розгляду справи.[1]. Стаття 8.6 передбачає, що Секретаріат СОТ має запропонувати кандидатури членів панелі сторонам по справі, причому останні можуть ветувати запропоновані кандидатури лише за наявності обєктивних обставин. Крім того, якщо сторона чи сторони по справі не погоджуються з потенційним запропонованим їм складом панелі на протязі 20 днів з моменту коли була заснована панель то кожна зі сторін має право вимагати від Генерального Директора СОТ остаточно визначити склад панелі.УРСР було запропоновано приєднатися до багатосторонньої торгівельної системи та багатосторонньої системи вирішення міждержавних торгових спорів, ставши таким чином біля витоків цієї системи у рамках багатосторонньої торгівельної системи Міжнародної торгівельної організації, ГАТТ, а потім - СОТ. Україна завершила чотирнадцятирічний переговорний процес щодо приєднання до СОТ і стала повноправним учасником системи вирішення спорів СОТ. Для нашої держави було б цілком логічним повною мірою використати переваги цього механізму, у тому числі шляхом участі в реформуванні системи вирішення міждержавних торгових спорів у рамках Дохійського раунду розвитку СОТ. Зі вступом до СОТ Україна та її національні виробники отримали змогу ефективніше захищати свої торгові інтереси у відносинах з іншими державами в разі застосування ними торгових барєрів, що не відповідають вимогам СОТ. І лише якщо консультації не призводять до врегулювання, спір передається на вирішення спеціального органу (Dispute Settlement Body), що має розглянути спір протягом чітко визначеного часу (спір зазвичай триває близько півтора року, включно з апеляцією).Україна зробила запит на проведення консультацій із Вірменією щодо заходів з її боку, які впливають на імпорт і внутрішні продажі тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Україна стверджувала, що закон Вірменії про податки на тютюнову продукцію від 24 березня 2000 р. містить дискримінаційні положення щодо внутрішніх податків на імпортні тютюнові вироби і, отже, порушує статтю III GATT 1994 і пункт 1.2 Протоколу Вірменії про приєднання до СОТ. Крім того, Україна стверджувала, що закон встановлює митні збори на імпорт тютюнових виробів у розмірі 24%, що вище, ніж звязана ставка Вірменії у СОТ. Що стосується імпортованих алкогольних напоїв, то Україна стверджувала, що закон Вірменії "Про акцизний податок" від 7 липня 2000 р. встановлює вищі акцизи на імпортні алкогольні напої, ніж на аналогічні вироби вітчизняних виробників. Доречно зазначити, що обсяг українського експорту до Вірменії у 2009 р. становив 0,4% від усього експорту з України, і близько пятої частини цього експорту припадало саме на тютюнову та алкогольну продукцію, що становило менш як 0,1% у загальному експорті України того року.Незважаючи на світову фінансово-економічну кризу, з часу приєднання України до СОТ відбувається помітна географічна диверсифікація та зміна структури вітчизняного експорту. Хоча Україна і вдається до перших несміливих спроб використовувати можливості міжнародного механізму розвязання торговельних спорів, однак, на думку експертів, ці намагання потребують цілісніших зусиль для досягнення переконливих результатів. Якщо вже стільки років поспіль Бразилія порушує питання субсидій для бавовни, США і ЄС - питання субсидій для літаків цивільної авіації, ЄС захищаються від використання гормонів у деяких виробах харчової промисловості, а у США захищають практику обнулення у розрахунках демпінгової маржі і т.ін, то це тому, що ці питання справді зачіпають національні інтереси зазначених держав.