Опис життєвого і творчого шляху українського і білоруського церковного діяча та мислителя Г. Кониського. Характеристика прояву провідних ідей Просвітництва серед філософів і науковців України в XVII та XVIII ст. Аналіз діяльності Григорія Сковороди.
Аннотация к работе
. Георгій КониськийІ хоча він ще прямо не проголошував тезу про вічність матерії, однак думка про вічність і непороджуваність матерії послідовно проводилася в його курсі, де він заявляв: "Матерія ніколи не може бути ні породжена, ні знищена, а вона створена Богом на початку світу, і яка, і в якій кількості створена, така в такій кількості донині залишається, і буде залишатися в майбутньому". У цьому розумінні природа ототожнювалася з матерією як основою всього "сущого", оскільки мислилося, що природа є внутрішнім принципом діяння і ніби дімом для речей, а саме: вона зумовлює внутрішні процеси в речах і є не що інше як матерія і форма. Тлумачення першооснови світу Арістотелем він вважав малозрозумілим для своїх сучасників, тому приймав визначення матерії перипатетиками, згідно з яким матерія є "перший суб"єкт кожної речі, з якого все з необхідністю виникає як властивість і в нього переходить останній прояв речі, коли вона гине". Визначаючи рух як усяку зміну, перехід від одного стану до іншого, Кониський схиляється до думки, що рух - це спосіб існування матеріального світу, що чітко простежується в його інтерпретації визначення руху Арістотелем, за яким "рух - це дія буття, що перебуває в потенції". У природі немає нічого безконечного, оскільки безконечне тіло, якщо воно в межах цього світу, вже не є безконечним, а обмеженим, якщо ж поза цим світом, то це неможливо, бо поза межами цього світу немає нічого, а з нічого ніщо не виникає.