Використання вульгарної класовості Донбаса як соціальної бази більшовицької революції, на відміну від українського села. Розгляд головних питаннь особливостей його етнічного складу, перспективної орієнтації роботи культосвітніх і державних установ.
Аннотация к работе
Українізація та русифікація в етнонаціональніи мозаїці Донеччини та Луганщини донбас більшовицький село40% від її загалу становили етнічні росіяни, 36% - українці, решту-татари, поляки, німці, латиші та ін.. На початку 20-х рр. росіяни були другою за чисельністю етнічною групою Донецької губернії (655 962 особи). У Донбасі було лише кілька районів, де росіяни становили більшість. У жовтні 1924 р. до складу РСФРР була передана частина Шахтинської й Таганрозької округ Донецької губернії, після цього в складі українського Донбасу не лишилося жодної округи, де б росіяни становили більшість населення. Якщо в 1925 р. росіянами була більшість керівних і відповідальних працівників (51%), партійних лідерів (47%), пропагандистів (42%), радянських працівників (64%), профспілкових працівників (55%), керівників промислових підприємств (67%), то вже перепис особового складу радянського апарату УСРР 1929 р. відобразив суттєво відмінну ситуацію - росіяни складали 29% радянських службовців (українці - 50%, євреї - 10%).